1. Є речовини в яких при звичайних температурах μ набагато більша за одиницю, які дістали назву феромагнетиків.
2. У феромагнетиках внутрішнє магнітне поле може в сотні й тисячі разів перевищувати зовнішнє магнітне поле.
3. Характерною ознакою феромагнетиків є складна залежність індукції внутрішнього поля намагніченого феромагнетику від індукції зовнішнього поля намагнічуючих струмів.
4. Є така температура яка має назву точки Кюрі, вище якої феромагнітні властивості речовини зникають.
Електромагнітна індукція ( 2 частина )
БНМ 4.2.1 Явище електромагнітної індукції
1. Явища в змінних у часі магнітних і електричних полях дістали назву явищ електромагнітної індукції.
2. У провіднику, з’єднаному з гальванометром, що рухається в магнітному полі і перетинає лінії магнітної індукції, виникає електричний струм, який називається індукційним. Індукційний електричний струм виникає при зміні магнітного потоку через площу, обмежену будь-яким провідним контуром.
БНМ 4.2.2 Індукційне електричне поле
1. Змінне магнітне поле супроводжується виникненням у навколишньому просторі індукційного електричного поля.
Це поле ніяк не пов’язане з наявністю в даній частині простору провідника. Наявність провідника лише дає змогу виявити це поле за збудженим ним електричним струмом. Індукційне електричне поле створює ЕРС у замкнутому контурі, отже, його робота по переміщенню зарядів замкнутим шляхом не дорівнює нулю.
2. Лінії напруженості індукційного електричного струму є замкнутими лініями – вони ніби охоплюють магнітне поле. Це поле називають вихровим електричним полем.
3. Індукційне (вихрове) електричне поле характеризується його напруженістю і роботою, яку виконує поле (точніше, сила, яка діє збоку поля на заряд) при переміщенні в ньому електричного заряду.