БНМ 5.1.7 Трансформатор

1. Перетворення змінного струму певної частоти, при якому напруга підвищується або зменшується в кілька разів практично без втрат потужності, здійснюється за допомогою трансформаторів.

2. У найпростішому випадку трансформатор складається з двох котушок (обмоток), надітих на замкнуте залізне осердя.

Одна з обмоток – первинна – вмикається до джерела змінної напруги.

3. Принцип дії трансформатора: під час проходження первинною обмоткою змінного струму в осерді виникає змінний магнітний потік; оскільки магнітний потік існує практично лише всередині осердя й однаковий у всіх перерізах, то в кожному витку вторинної обмотки виникає ЕРС індукції.

4. Якщо первинна обмотка має n₁ витків, а вторинна n₂, то ЕРС індукції в обмотках прямо пропорційна кількості витків в них:

5. Коефіцієнтом трансформації k трансформатора називається відношення напруги на затискачах первинної обмотки до напруги на затискачах його вторинної обмотки при холостому ході (при розімкнутому колі вторинної обмотки).

6. У підвищувальному трансформаторі k < 1, у знижувальному – k > 1.

7. При постійному навантаженні вторинної обмотки .