Умови розвитку здібностей у дошкільному віці

Головне завдання дошкільного закладу, педагогів, пси­холога та батьків - створити сприятливі умови для проя­ву й розвитку здібностей малят, для їхнього всебічного гармонійного розвитку, подбати про можливість подаль­шого вибору - осмисленого й виваженого.

Необхідно також допомогти батькам усвідомити свою підвищену відповідальність за формування неординарної особистості, пояснити їм особливості проявів здібностей їхньої дитини, можливі проблеми й ускладнення у її роз­витку, підказати, на що варто звернути увагу, як змінити стиль спілкування з нею.

У вихованні обдарованих дітей батьки часто припуска­ються типових помилок:

- переобтяжують їх заняттями музикою, танцями, малюванням тощо за рахунок ігор та прогулянок;

- сприймають здібності сина чи доньки як засіб реалі­зації власних уподобань та нереалізованих прагнень і ви­магають від дитини більшого, ніж вона здатна сприйняти, зробити;

- висувають не завжди достовірні гіпотези: скажімо, вважають, що соціально-комунікативні можливості розу­мово обдарованої дитини такі ж високі, як і інтелектуальні;

- відводять дитині привілейоване становище у родині, що негативно позначається і на ній самій, і на її братах і сестрах;

- залучають малюка до розв'язання родинних проб­лем, для яких діти ще не дозріли, чим завдають шкоди їх емоційному розвитку;

- купують забагато інтелектуальних ігор, ігноруючи спортивні знаряддя, необхідність фізкультурних занять;

- не завжди знаходять правильний підхід до дитини, ставлять до неї вимоги, як до дорослої, не вміють досягти взаєморозуміння, встановити щирі, товариські взаємини.

Психолог дошкільного закладу має організувати педа­гогічну просвіту батьків на семінарах, «круглих столах», тренінгах з метою вироблення правильного стилю спілку­вання, стратегії і тактики виховання дитини.

Вагомою є допомога практичного психолога педагогам у правильному розвиткові здібностей своїх вихованців. Він доводить, що не слід поділяти дітей на «математиків» і «митців», «розумних» і «дурних», оскільки ці характе­ристики дуже несталі, тимчасові, - все залежить від роз-вивальної роботи, яка проводиться з дитиною.

Серед основних напрямів діяльності психолога з метою створення умов для стимулювання здібностей у дошкіль­ників виділяють:

- розроблення разом з вихователями індивідуальних програм розвитку дітей, які виявляють здібності;

- консультування вихователів щодо організації робо­ти з обдарованими дітьми, добору завдань, вправ та ігор;

- сприяння організації роботи гуртків за уподобання­ми (музичні, художні, танцювальні, з розвитку логічного мислення, комп'ютерні, з вивчення іноземних мов тощо);

- забезпечення обладнанням у групових кімнатах ку­точків діяльності за уподобанням (центрів);

- упроваджування елементів теорії розв'язання вина­хідницьких завдань для активізації мислительної діяль­ності і творчих можливостей дошкільнят;

- залучення розумово обдарованих дітей до спеціаль­них занять для розвитку у них комунікабельності та знят­тя тривожності, страхів, запобігання неврозам;

- створення умов для проведення профілактичних і оздоровчих заходів;

- забезпечення гнучкого режиму дня для профілак­тики психологічного дискомфорту, здійснення індивіду­ального підходу до кожної дитини, врахування інтересів сім'ї;

- систематичне проведення спостереження у групах, аналіз результатів діяльності дітей з метою виявлення їх­ніх зацікавлень і нахилів.

Для ефективної реалізації здібностей дітей дорослі по­винні створити сприятливі умови у сім'ї і дошкільному закладі, запевнити дитину у її здібностях та обдаруваннях. Скепсис або надмірне захоплення дитячими здібностями гальмують її. Від працьовитості, самостійності, прагнення до саморозвитку, пізнавальної активності та інших психо­логічних якостей залежать потенційні можливості дитини у майбутньому.