В світі відомі декілька орієнтацій виробництва – товарна, збутова та маркетингова (ринкова).
Перші дві орієнтації – товарна і збутова мають так названу «комерційну короткозорість», так як не враховують те, що попит завжди орієнтовано не на товар (послугу), а на задоволення конкретної потреби. Тому, яким би чином не поліпшувалися технологічні характеристики товару (послуги), в тому числі і перевізного процесу, споживач буде шукати інший, більш вигідний спосіб задоволення потреби, в тому числі і переміщення вантажу чи пасажирів, ґрунтуючись лише на потребі в цілому. В деяких випадках (виключеннях) він може зовсім відмовитись від перевезень, знайшовши вантаж (робочу силу) у місці виникнення потреби в ній.
Більшість дослідників виділяють сім основних концепцій ринкової поведінки підприємства [4]:
1) вдосконалення виробництва;
2) вдосконалення товару (послуги);
3) інтенсифікація комерційних зусиль чи збуту;
4) маркетингу;
5) соціально-етичного маркетингу;
6) стратегічного маркетингу;
|
|
7) логістики.
Концепція вдосконалення виробництва.
Основою застосування концепції є ствердження, що споживачі будуть прихильні до товарів (послуг), які широко розповсюджені й доступні за ціною.
Передумовами розвитку підприємства є:
1) підприємство спрямовує свої зусилля на вдосконалення виробничого процесу і підвищення ефективності системи розподілу;
2) попит перевищує пропозиції;
3) собівартість товару (послуги) висока і потребує зниження через підвищення виробітку.
Концепція вдосконалення товарів (послуг).
Основою цієї концепції є переконання в тому, що покупець буде купувати товар (чи користуватися послугами) даного підприємства, головним чином, завдяки високій якості й помірній ціні. До основного недоліку цієї концепції можна віднести її певну ―статичність, неврахування ринкової ситуації, що постійно змінюється, орієнтованість, перш за все, на традиційні для даного підприємства види товарів і послуг.