Дуже часто не складність проблем, а нестача часу на розв'язання їх є головною причиною незадоволеності результатами діяльності ділової людини. За таких обставин у пригоді може стати самоменеджмент.
Самоменеджмент – це послідовне і ціленаправлене використання досліджених методів роботи в повсякденній практиці для того, щоб оптимально і ефективно використати свій час.
Головна ціль самоменеджменту полягає в тому, щоб максимально використати особисті можливості, усвідомлено управляти ходом свого життя і долати зовнішні обставини, як на роботі, так і в особистому житті.
Процес самоменеджменту в аспекті послідовності виконання конкретних функцій може охоплювати шість фаз:
- Постановка цілі – аналіз і формування особистих цілей.
- Планування – розробка планів і альтернативних варіантів своєї діяльності.
- Прийняття рішень по конкретним справам.
- Організація і реалізація – складання розкладу дня і організація особистого трудового процесу з ціллю реалізації поставлених завдань.
- Контроль – самоконтроль і контроль підсумків (у випадку необхідності – коректування цілей).
- Інформація і комунікації.
Оволодіння мистецтвом самоменеджменту дає такі переваги:
|
|
- Виконання роботи з меншими затратами.
- Краща організація праці.
- Менша кількість стресів.
- Більше задоволення від роботи.
- Ріст кваліфікації.
- Зниження завантаженості роботою.
- Скорочення помилок при виконанні своїх функцій.
- Досягнення професіональних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.
Для того, щоб управляти іншими, необхідно спочатку навчитися управляти собою. До характерних рис керівника, який добре управляє собою, належать такі: здорове тіло, відсутність шкідливих звичок, енергійність і життєстійкість, спокійний і врівноважений підхід до життя та роботи, спроможність переборювати стреси, ефективне використання часу та ін. Слід пам'ятати, що всі аспекти управління взаємозалежні.
Праця менеджера, що постійно змінюється і висуває нові вимоги до нього, передбачає високу здатність до саморозвитку. Саморозвиток необхідний і для тих, хто збирається переходити на більш престижну роботу або перебуває між двома важливими етапами своєї кар'єри.
До саморозвитку спонукають такі бажання, як досягнення службової кар'єри; більш ефективне виконання поточної роботи; більше задоволення від роботи, життя та ін.
Головним напрямом самовдосконалення є розвиток навичок самостійного мислення, розробка власних ідей на базі власного досвіду. Обидва напрями тісно пов'язані й передбачають розробку власних ідей на основі одержуваної інформації, спілкування з іншими людьми і зворотного зв'язку.
|
|
Основні методи самовдосконалення, що сприяють досягненню різноманітних загальних результатів у розвитку особистості, також допомагають виробити якості і навички, необхідні для такого розвитку: ведення особистого журналу; ретроспективний огляд подій; роздуми про події, що відбуваються; вміння прислухатися до свого внутрішнього "Я"; розвиток інтуїції; сміливість у використанні нових ідей; експериментування з новим типом поведінки; зміцнення сили волі; підтримка здатності до сприйняття нового; робота над вищим і нижчим "Я"; способи вдосконалення мислення (читання, конспектування, складання плану, методика систематичного запам'ятовування та ін.); інші можливості самовдосконалення (навчання на курсах, участь у різних об'єднаннях, гуртках, розробка індивідуального стилю управління, розвиток здатності спілкування та ін.).