1. Визначити основні особливості управління формальними і неформальними групами в організації.
2. Наведіть приклади формальних та неформальних груп. В чому причина їх створення (об’єднання)?
3. Проведіть порівняльний аналіз формальної та неформальної групи за ознаками: причина виникнення, лідер та сфера його впливу, цілі, мотиви та завдання діяльності, статус члена групи, відповідальність, повноваження і т.п.
4. Продумайте та сформулюйте систему здійснення впливу на:
а) неформальну групу;
б) формальну групу
1. Група – це дві і більше людини, які взаємодіють таким чином, що кожна впливає на конкретних людей і одночасно знаходиться під впливом інших.
Функція ФГ – виконання конкретних завдань, визначених керівником.
Види ФГ:
1. Командна група (група керівника): складається з керівника і безпосередніх підлеглих, що у свою чергу є керівниками (президент і віце президент, директор магазину і завідуючий відділом, начальник цеху і заступник).
2. Цільові (виробничі) групи: складаються з людей, що працюють над загальним завданням і мають спільну роботу (група фінансистів, технологів і т.п.).
3. Комітет: група, якій організація делегує свої повноваження для виконання конкретного завдання (ради, команди).
Комітети бувають:
а) тимчасові – створюються для рішення локальних, приватних проблем;
б) постійні – мають довгострокову ціль.
Комітети створюються в таких випадках:
1) при рішенні проблеми в новій сфері діяльності;
2) при необхідності прийняття непопулярних рішень (реорганізація, ліквідація);
3) з метою координації діяльності підрозділів;
4) з метою децентралізації управління.
Етапи розвитку ФГ:
1. Етап знайомства – ознайомлення із завданнями, обов'язками, поведінка спокійна, поважна.
2. Етап „шторму” – прояв індивідуальності, виникнення ворожнечі між членами групи, боротьба за владу керівника, конфліктні ситуації, розподіл повноважень.
3. Етап приведення в норму – почуття єдності, прийняття індивідуальних характеристик людей, клімат підтримки.
4. Етап результативної роботи – рішення задач, почуття задоволення від виконаної роботи.
5. Етап розформування – підведення результатів, припинення діяльності.
Чинники, що впливають на ефективність робот групи:
1. Чисельність – 7 +(-) 2 (<5 – відповідальність дуже висока; > 9 – складність керування; 7 – щасливе число).
2. Склад – несхожі люди по способу мислення, ідеям, позиціям, характеру, найбільш ефективно працюють в групі.
3. Групові норми – культура поведінки, культура праці.
4. Єдність групи – міра тяжіння одних членів групи до інших.
5. Конфліктність – наявність у групі несхожих людей може призвести до конфліктів (але функціональних).
6. Статус члена групи – виконання специфічних функцій (голова, секретар, аналітик, генератор ідей, організатор, отримувач інформації, контролер).
2. Неформальна група – добровільне об'єднання людей для досягнення певної цілі (взаємодопомога, взаємо захист, спілкування інтереси).мають свого лідера, неписані правила, систему заохочень і санкцій.
Характеристики НГ:
1. Наявність соціального контролю – встановлення норм бажаної і небажаної поведінки (відторгнення у випадку невиконання).
2. Опір змінам – у випадку погрози існуванню групи.
3. наявність неформального лідера.
Негативні наслідки існування НГ в організації:
- негативний вплив на дисципліну;
- можливість конфлікту;
- поширення помилкової інформації (чуток, пліток);
- висування некомпетентних керівників;
- перешкоди по впровадженню нової техніки.
Керівник не повинен боротися з НГ, він повинен використовувати її для досягнення своїх цілей. Для цього:
а) визнати факт існування НГ;
б) прислухатися до думки членів НГ;
в) співробітничати з лідером НГ, а краще, взагалі, її очолити.