На підставі конкретного змісту арифметичної дії множення школярі знаходять значення добутку числа 10 та іншого одноцифрового числа. Наприклад, одержуємо наступні рівності:
10 . 5 = 50 10 . 7 = 70 10 . 9 = 90
Порівнюючи запис значення добутку та другий множник, встановлюємо, що в значенні виразу спочатку записана така сама цифра, яка використана для запису другого множника, та ще цифра нуль. З’ясовуємо, чому саме приписаний нуль? Звертаємо увагу на запис першого множника – це число десять, в запису якого є один нуль. Формулюємо висновок: щоб помножити 10 на будь-яке число, достатньо до цього числа приписати праворуч один нуль.
Ділення на 10 вводиться через застосування взаємозв’язку між діями множення та ділення й добутків, в яких один з множників число 10:
7 . 10 = 7010 . 5 = 509 . 10 = 9010 . 3 = 30
70: 10 = 7 50: 10 = 5 90: 10 = 9 30: 10 = 3
70: 7 = 10 50: 5 = 10 90: 9 = 10 30: 3 = 10
Учні підкреслюють рівності, у яких дільник число 10. Порівнюючи запис значення частки та запис діленого, вони помічають: щоб одержати частку, треба в запису діленого прикрити (забрати) один нуль. Чому один нуль? Тому, що в запису дільника – числа 10 – є один нуль. Формулюємо правило: для того, щоб розділити число на 10, достатньо в його запису праворуч прибрати один нуль.