2015-10-22
645
Ціль: метою цієї роботи є знайомство з середовищем розробки Visual Studio на прикладі побудови простої форми програми C# - консольного додатку. Оскільки консольні додатки виконують введення і виведення даних через командний рядок, вони ідеально підходять для швидкого ознайомлення з можливостями мови і написання програм командного рядка.
Методичні вказівки:
Для роботи з консоллю в.NET використовується клас Console. Переваги цього класу полягають в двох аспектах: усі його методи є статичними, так що не треба створювати для використання його екземпляр. Він об'єднує в собі введення, виведення і виведення помилок. За умовчанням введення/виведення робиться на стандартну консоль.
Для роботи з консоллю зазвичай використовуються чотири методи: Read, ReadLine, Write і WriteLine, з них перших два - для введення даних, останніх – для виводу даних.
Метод Read
Метод Read читає символ з потоку введення. Він повертає значення типу int, рівне коду прочитаного символу, або - 1 (мінус один), якщо нічого прочитано не було. Наведемо приклад програми:
|
|
|
do
{
int i = Console.Read();
if (i!= -1)
Console.WriteLine("{0} {1}", (char)i, i);
else
break;
} while (true);
Ця програма показує на екрані введені символи і їх коди.
Метод ReadLine
Метод ReadLine читає з потоку введення рядок тексту (вона завершується символом перекладу рядка або повернення каретки). Метод повертає об'єкт типу string або null, якщо введення здійснити не вдалося:
do
{
string s = Console.ReadLine();
if (s!= null)
Console.WriteLine("Введенная строка: " + s);
else
break;
} while (true);
Методы Write и WriteLine
Метод Write виводить на екран значення переданої йому змінній.
Він визначений для усіх базових типів і підтримує форматовані
рядки. Таким чином, можна або викликати Write з вказаним значенням в якості параметра:
Console.Write (I);
Console.Write("Hello!");
або передати рядок форматування і список значень. У рядку форматування застосовується безліч модифікаторів. Замість {n} підставляється n -й вхідний параметр (нумерация починається з нуля):
Console.Write("Привіт, {0}", Name);
Метод WriteLine відрізняється від Write тільки тим, що виводить символ перекладу рядка у кінці.
Структура програми полягає з двох частин: розділу «using» та «простору імен». Код програми представлений нижче:
using System;
namespace TestConsole
{
class Classl
{
static void Main(string[] args)
{
}
}
class Class2
{
//method1
//method2
...
}
class Class3
{
//method1
//method2
...
}
}
(Слід зауважити, що файли С# мають розширення «.cs»)
Ця програма нічого доки не робить, але вона робоча і готова до запуску. Пояснимо деякі моменти цієї програми:
using System;
using System.Collections;
using System.ComponentModei;
Цей код визначає, які простори імен використовуватимуться в цьому файлі. Кожен представлений рядок складається з двох частин: ключового слова Using і визначуваного простору імен. Далі слідує оголошення власного простору імен:
|
|
|
namespace TestConsole
який має основний клас Class1, що містить точку входу проекту або метод Main(),а також може містити і інші допоміжні класи Class2,Class3. Створення допоміжних класів дозволяє зробити код зрозумілішим.
При виконанні основного завдання лабораторної роботи, необхідно створити клас, окрім класу Programm, який містить метод Main(). Новий клас, міститиме метод, що виконує обчислення факторіалу числа. Метод приймає як параметр число, факторіал якого необхідно вичислити, і повертає результат в точку виклику методу.
& Завдання до лабораторної роботи 1:
Створити допоміжний клас Function. Kласс містить метод Factorial, в якому здійснюється перевірка діапазону введення (число має бути в межах 1 до 9) і алгоритм обчислення факторіалу числа. Цей метод викликається в точці входу проекту, отримує початкові дані, повертає значенні е в точку виклику. Вивести отримані результати.
Контрольні питання:
1. Що є простір імен?
2. Який простір імен використовується в цьому застосуванні?
3. Який простір імен створюється?
4. Які класи належать використовуваному простору імен?
5. Які класи належать створеному простору імен?
6. Що є точка входу проекту?
7. Поняття статичних методів.
8. Виклик статичних методів.
Зміст звіту:
звіт містить постановку задачі, надруковану програму, результат виконання та висновки. Для захисту роботи необхідно знати відповіді на контрольні питання до лабораторної роботи 1.
H Домашнє завдання
Пропрацювати тему призначену для самостійного вивчення по поточній темі (дивися конспект лекцій).
