Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915—1917рр

У лютому — березні 1915 р. російські війська вели важкі бої в Кар­патах.

9 березня капітулював угорський гарнізон Перемиш­ля.

Російські війська захопили 120 тис. полонених, серед здобутих трофеїв виявилося 900 гармат.

Тим часом німецьке командування зосереджувало на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі війсь­кові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, виве­сти Росію з війни.

Головний удар передбачалося завдати в Гали­чині. Для цього було створено нову, 11-ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена.

Разом з нею діяла 4-та авст­рійська армія. У районі прориву, на 35-кілометровій ділянці фронту між містами Горліце і Громнік, Макензен створив значну перева­гу: в живій силі — вдвічі, в артилерії — у 6 разів, зокрема у важкій — у 40 разів.

Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу.

Після цього 11-та німецька армія перейшла в наступ.

3-тя російська армія змушена була відступити за р. Сян, почали відступ й інші армії Південно-Західного фронту: 8 -ма 21 травня залишила Перемишль, 11 -та і 9 -та перейшли за Дністер.

9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини.

Росій­ське командування, щоб уникнути оточення і розгрому своїх військ у «польському мішку» — між Віслою і Бугом, почало їх відводити.

До осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, части­ну Латвії і Білорусії.

Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина і п’ять повітів Волині.

У 1916 р. найбільш активні й широкі воєнні дії мали місце на Південно-Західному фронті, де розгорнувся успішний контрнаступ.

Під керівництвом командуючого фронтом генерала О. Брусилова було проведено ретельну й добре замасковану підготовку прориву по всьому фронту (він отримав назву Брусиловського).

Після тривалої артиле­рійської підготовки 4 російські армії перейшли в наступ і не­забаром прорвали фронт австрійських військ.

8-ма російська армія зайняла м. Луцьк, а 4 червня — м. Чернівці.

За три дні наступу було взято в полон 100 тис. чоловік.

На середину серпня російські війська підійшли до карпатських перевалів, визволили від австрійських військ усю Буковину й пів­денну Галичину.

Але через нестачу боєприпасів, не маючи підтрим­ки інших фронтів і союзників, війська Південно-Західного фронту просунутися далі не змогли.

Унаслідок Брусиловського прориву ні­мецьке командування вимушене було припинити наступ у Франції на м. Верден і перекинути із заходу на російський фронт 11 дивізій.

Цим була врятована від розгрому Італія.