У лютому — березні 1915 р. російські війська вели важкі бої в Карпатах.
9 березня капітулював угорський гарнізон Перемишля.
Російські війська захопили 120 тис. полонених, серед здобутих трофеїв виявилося 900 гармат.
Тим часом німецьке командування зосереджувало на Східному фронті за рахунок перекидання частин із Західного великі військові сили, готуючись розгромити російські війська і, отже, вивести Росію з війни.
Головний удар передбачалося завдати в Галичині. Для цього було створено нову, 11-ту німецьку армію під командуванням генерала Макензена.
Разом з нею діяла 4-та австрійська армія. У районі прориву, на 35-кілометровій ділянці фронту між містами Горліце і Громнік, Макензен створив значну перевагу: в живій силі — вдвічі, в артилерії — у 6 разів, зокрема у важкій — у 40 разів.
Увечері 18 квітня 1915 р. німецька артилерія почала масований обстріл позицій російських військ, який тривав майже добу.
Після цього 11-та німецька армія перейшла в наступ.
3-тя російська армія змушена була відступити за р. Сян, почали відступ й інші армії Південно-Західного фронту: 8 -ма 21 травня залишила Перемишль, 11 -та і 9 -та перейшли за Дністер.
|
|
9 червня російські війська залишили Львів, а на кінець червня — переважну частину Галичини.
Російське командування, щоб уникнути оточення і розгрому своїх військ у «польському мішку» — між Віслою і Бугом, почало їх відводити.
До осені 1915 р. російські війська залишили Польщу, Литву, частину Латвії і Білорусії.
Під німецько-австрійську окупацію потрапили й українські землі — Східна Галичина, Північна Буковина і п’ять повітів Волині.
У 1916 р. найбільш активні й широкі воєнні дії мали місце на Південно-Західному фронті, де розгорнувся успішний контрнаступ.
Під керівництвом командуючого фронтом генерала О. Брусилова було проведено ретельну й добре замасковану підготовку прориву по всьому фронту (він отримав назву Брусиловського).
Після тривалої артилерійської підготовки 4 російські армії перейшли в наступ і незабаром прорвали фронт австрійських військ.
8-ма російська армія зайняла м. Луцьк, а 4 червня — м. Чернівці.
За три дні наступу було взято в полон 100 тис. чоловік.
На середину серпня російські війська підійшли до карпатських перевалів, визволили від австрійських військ усю Буковину й південну Галичину.
Але через нестачу боєприпасів, не маючи підтримки інших фронтів і союзників, війська Південно-Західного фронту просунутися далі не змогли.
Унаслідок Брусиловського прориву німецьке командування вимушене було припинити наступ у Франції на м. Верден і перекинути із заходу на російський фронт 11 дивізій.
|
|
Цим була врятована від розгрому Італія.