2017-11-30
384
Згодом усуси знов знадобилися, підрозділи стрільців були відновлені, але вони вже не становили єдиної великої бойової одиниці.
Бойовий шлях Українських Січових стрільців (УСС)
| Дата | Подія |
| Кінець серпня 1914 р. | Формування першої (Д. Вітовський) та другої (Е. Коник) сотні у Львові |
| ЗО серпня 1914 р. | Передислокація легіону УСС до Стрия |
| 3 вересня 1914 р. | Складення січовиками присяги |
| Початок вересня 1914 р. | Передислокація січовиків на Закарпаття (с. Страбичів біля Мукачева) |
| 27—28 вересня 1914 р. | Перші бої січовиків на Ужоцькому та Верецькому перевалах |
| Вересень 1914 р. | Партизанські дії партизанських двадцяток січовиків у Карпатах |
| Жовтень 1914 р. | Участь УСС у контрнаступі австрійських військ |
| Грудень 1914 р. — січень 1915 р | Охоронно-розвідувальна служба на карпатських перевалах |
| Січень 1915 р. | Участь УСС в австро-німецькому наступі в Карпатах |
| 29 квітня — 2 травня 1915 р. | Бій на горі Маківка |
| ЗО травня — 1 червня 1915 р. | Бої під Болеховом |
| Кінець червня 1915 р. | Бої за Галич |
| 28 серпня — 2 вересня 1915 р. | Бої стрільців у межиріччі Серету та Стріпи |
| 10 жовтня — 3 листопада 1915 р. | Семиковецький бій на річці Стріпа |
| Грудень 1915 р. | Переформування куренів УСС у полк |
| 17 серпня 1916 р. | Поразка полку УСС під Потуторами, стрільці не стримали російського наступу |
| Серпень 1916 р. | Наказ про розформування полку і створення на його основі двох куренів — бойового та резервного |
| Вересень 1916 р. | Розгром УСС під Бережанами (г. Лисоня). Живими залишилося 150 вояків |
| Вересень 1916 р. — лютий 1917р. | Період переформування й поповнення підрозділів стрільців. їх культурно-освітня діяльність на Волині |
| Лютий 1917 р | Повернення стрільців на фронт під командуванням Ф. Кікаля. |
| Червень – липень 1917 | Бій під Конюхами. |
| Липень 1917 р. | Похід до р. Збруч. |
| Січень – листопад 1918 р. | Похід на правобережжя. Бої з більшовиками під Херсоном і Олександрівськом. Участь в німецько-австрійській окупації. Повернення на Буковину. |
|
|
|
УСС були не єдиним збройним формуванням українців у роки війни.
В австрійській армії діяли збройні формування Буковини.
Наприкінці війни з полонених українців у складі німецької та австрійської армій були сформовані 2 дивізії – «синьожупанна» та «сірожупанна».
Історичні задачі.
1. Чому Росія з початком Першої світової війни не створила у своїй армії український підрозділ, подібний до УСС?
2. Соціальний склад Легіону УСС був таким: 60 % січових стрільців належали до інтелігенції (академічна та шкільна молодь, кандидати адвокатури -, учителі шкіл та гімназій); 20 % — робітнича молодь; 15 % — селянська молодь і 5 % — сини дрібних власників. Неписьменних січовиків було лише 10,1 %. Чим можна пояснити такий соціальний склад Легіону УСС? Як це вплинуло на його бойовий шлях?
|
|
|
Наслідки Першої світової війни для України.
Негативні наслідки
1. Розорення західноукраїнських земель (зруйновано 40 % житлових і господарських будівель, майже 2 тис. підприємств, на третину скоротився видобуток нафти. Поголів'я худоби скоротилося на половину).
2. Значні людські втрати (загинуло понад 500 тис. осіб).
3. На території України перебувало 50 % діючої російської армії (3,5 млн. осіб), а також 400 тис. осіб — у тилових гарнізонах, утримання якої здійснювалося за рахунок місцевих ресурсів.
Поява проблеми біженців, депортованих, переміщених.
