Теоретичні відомості про методику нормування механічної обробки

Основною метою нормування є визначення раціональних режимів різання, що скеровані на зменшення часу оброблення і забезпечують мінімальну собівартості операції.

Вихідними даними при нормуванні є вимоги технологічного процесу, прийнята схема обробки (налаштування) та паспортні дані обладнання.

Призначення режимів різання майже в усіх випадках починаються з вибору подачі, після чого визначають стійкість інструменту, швидкість різання і при необхідності — зусилля і потужність різання. На всіх цих етапах вибору режимів різання знайдені за нормативами елементи режимів порівнюють з паспортними даними і при необхідності уточнюють.

Після визначення режимів різання виконується розрахунок основного часу Т_о — часу, протягом якого відбувається зміна форми, розмірів і властивостей деталі.

Наступним етапом технічного нормування є визначення норми штучного часу яка розраховується за формулою:

Т_шт.= Т_о + Т_д + Т_об + Т_ф , (4.1)

де Т_шт. — норма штучного часу, хв;

Т_о — основний (технологічний) час, хв;

Т_д — допоміжний час, хв;

Т_об. — час обслуговування робочого місця, хв;

Т_ф — час на відпочинок і фізичні потреби, хв.

Сума основного і допоміжного часу складає оперативний час на обробку деталі

Т_оп.= Т_о+ Т_д. (4.2)

Сума часу обслуговування робочого місця і часу на відпочинок і фізичні потреби складає допоміжний час

Т_доп.= Т_об.+ Т_ф. (4.3)

В умовах серійного виробництва підраховується норма штучно-калькуляційного часу

Т_шт.-к= Т_шт+ Т_п.з./ n, (4.4)

де Т_п.з — підготовчо-заключний час на всю партію деталей, хв;

n — об’єм партії деталей в шт.

Для уточнення норми штучного часу, виявлення раціонального способу виконання операції, встановлення нормального продовження окремих річних прийомів роботи в процесі впровадження розробленого технологічного процесу у виробництво або його удосконалення проводиться хронометраж. Він полягає в замірюванні тривалості циклічно-повторних елементів операцій, тобто елементів основного і допоміжного часу з наступним редагуванням величини Т_д, яка входить в Т_шт. Проведення хронометражу складається з підготовки до нагляду, безпосереднього нагляду (хронометрування), обробки та аналізу результатів хронометражу.