Початок гетьманування І. Виговського

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

РЕФЕРАТ

з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Тема: Історичний портрет Івана Виговського

 

 

Виконав студент 57 групи

електромашинобудівного факультету

спеціальності «Автоматизовані електромеханічні системи та електропривод»

Анан’єв О.С.

Перевірив роботу –

кандидат історичних наук

Кабачек В.В.

 

 

ХАРКІВ - 2017

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

1. ПОЧАТОК ГЕТЬМАНУВАННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО…………………....4

2. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ІВАНА ВИГОВСЬКОГО

2.1. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА……………………………………………….6

2.2. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА………………………………………………...7

3. ВІДНОСИНИ ГЕТЬМАНА З ПОЛЬЩЕЮ ТА ГАДЯЦЬКА УМОВА 1658 р….8

4. ОПОЗИЦІЯ ПРОТИ ГЕТЬМАНА І КІНЕЦЬ ПРАВЛІННЯ ІВАНА ВИГОВСЬКОГО……………………………………………………..……………..12

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...14

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...15

ВСТУП

Іван Виговський – гетьман, правління якого, на мою думку, припало на найтяжчий час – час громадянської війни, коли в країні в якій не тільки нема порядку серед правлячих кіл, а й родичі стають ворогами один одному. В історичних джерелах, де висвітлений період його правління, все дуже заплутано і суперечливо, тому максимально точно дослідити цей період історії досить складно.

Тому метою цієї роботи є показати який все-таки внесок в незалежність України зробив Іван Виговський за часи свого гетьманування. Донести те, на його правління та становлення як гетьмана дуже великий вплив мала смерть Богдана Хмельницького, авторитете якого був настільки великим, що попри дії усіх діючих законів не могла не відбитись на майбутньому всієї країни.

ПОЧАТОК ГЕТЬМАНУВАННЯ І.ВИГОВСЬКОГО

Навесні Б. Хмельницького прикувала до ліжка тяжка хвороба, в руках генерального писаря вся повнота влади в Україні. Як повідомляв шведський посол Густав Лілієнкрона королю Густаву X: «Виговський умисно затягує розв’язання справ, очікуючи на смерть гетьмана, яка має ось-ось статися, щоб потім легше задовольнити своє честолюбство, здійснити свої задуми».

Ще за життя Хмельницького, старшинська влада винесла ухвалу про передачу влади після смерті гетьмана його 16-річному синові Юрію. Втілення цієї ухвали в життя означало б запровадження спадкоємності гетьманської влади, тобто встановлення в Україні монархічної форми правління. «Богдан Хмельницький намітив своїм наступником свого сина, зовсім неспроможного юнака. Але таке обрання було новиною у козацькій громаді: у них у гетьмани обирали людей, які до цього заслужили повагу. Тоді міжкозацькими старшинами перше місце займав писар Хмельницького Виговський, він перебував у родинних зв’язках з Хмельницьким, тому що брат його, Данило, був одружений на дочці Хмельницького. Козацькі старшини вмовили Юрія на певний час відмовитися від гетьманства. Однак у Виговського з’явився суперник, полтавський полковник Мартин Пушкар, бо йому самому захотілося захопити булаву. З одного боку, він написав до Москви доноси на Виговського, а з другого – збирав проти нього ополчення з посполитих, обіцяючи їм козацтво. Все це дратувало Виговського і хвилювало уми. Між Виговським і Пушкарем відбулася міжусобна війна. У червні 1658 Виговський сам, без підмоги царського війська, знищив Пушкаря».

Після смерті Б. Хмельницького 6 серпня 1657 р. у Суботові відбулася таємна рада частини полковників, яка вирішила, щоб І. Виговський до повноліття Юрія виконував гетьманські обов’язки. Скликана в Чигирині 5 вересня розширена старшинська рада обрала його гетьманом до того часу, «поки змужніє син гетьманський Юрій Хмельницький». А в другій половині жовтня така ж рада у Корсуні скасувала згадане обмеження. 27 жовтня чернігівський єпископ Лазар Баранович освятив у Києві булаву, бунчук та шаблю, які раніше належали Б. Хмельницькому, і вручив їх І. Виговському.

Так було усунуто від влади династію Хмельницьких і скасовано монархічну форму правління, тобто по суті здійснено державний переворот. Адже, попри свою юність і відсутність видатних здібностей (хоча він був не такою недолугою особою, як це можна прочитати в багатьох історичних працях), Юрій, цей спадкоємець засновника династії Б. Хмельницького, міг в очах різних прошарків населення стати символом соборної України, легітимним носієм верховної влади. Тепер же, коли принцип спадкоємності гетьмана виявився порушеним, для багатьох старшин з’явилася спокуса повторити захід І. Виговського – заволодіти гетьманською булавою, що й стало однією з найголовніших причин Руїни Української держави.