6.2.1 Несні конструкції і основи мостів і труб необхідно розраховувати на дію постійних навантажень і несприятливих комбінацій тимчасових навантажень, зазначених у розділі 2 ДБН В.1.2-15, якщо інше не обумовлене завданням. Розрахунки слід виконувати за граничними станами відповідно до вимог 4.3 цих Норм.
6.2.2 Тимчасові навантаження від рухомого складу (транспортних засобів) залізниць і автомобільних доріг у випадках, які передбачено чинними нормами, слід вводити до розрахунку з відповідними динамічними коефіцієнтами та коефіцієнтами надійності.
При врахуванні одночасної дії на споруди двох або більше тимчасових навантажень розрахункові значення цих навантажень слід приймати з відповідними коефіцієнтами комбінацій.
6.2.3 Величини розрахункових факторів (напружень і деформацій), що визначаються в елементах конструкцій при розрахунках споруд на стадії експлуатації і монтажу, а також у монтажних елементах або блоках при їх виготовленні і транспортуванні, мають не перевищувати граничні величини, встановлені нормами з проектування відповідних конструкцій мостів і труб.
|
|
6.2.4 За розрахункову мінімальну температуру слід приймати середню температуру зовнішнього повітря найбільш холодної п'ятиденки в районі будівництва відповідно до вимог СНиП 2.01.01 із забезпеченістю:
- 0,92 – для бетонних і залізобетонних конструкцій;
- 0,98 – для сталевих конструкцій і сталевих частин сталезалізобетонних конструкцій.
6.2.5 Стійкість конструкцій проти перекидання слід розраховувати з прийняттям коефіцієнтів надійності за навантаженнями для І групи граничних станів за формулою
де Мu – момент перекидальних сил відносно осі можливого повороту (перекидання) конструкції, що проходить по крайніх точках спирання;
Mz – момент утримувальних сил відносно тієї ж осі;
m – коефіцієнт умов роботи, що дорівнює:
при перевірці конструкцій, що спираються на окремі опори:
- на стадії будівництва – 0,95;
- при постійній експлуатації – 1,0;
при перевірці перерізів бетонних конструкцій і фундаментів:
- на скельних основах – 0,9;
- нескельних – 0,8;
γn - коефіцієнт надійності за призначенням, приймається таким, що дорівнює:
- при розрахунках стадії постійної експлуатації – 1,1;
- при розрахунках на стадії будівництва – 1,0;
γr – коефіцієнт надійності за відповідальністю (таблиця 4.1).
Перекидальні сили слід приймати з коефіцієнтами надійності за навантаженням більшими за одиницю.
Утримувальні сили слід приймати з коефіцієнтом надійності за навантаженням:
γf < 1 – для постійних навантажень;
γf = 1 – для тимчасового вертикального рухомого навантаження від порожнього складу залізниць, метрополітену і трамвая.
|
|
У необхідних випадках слід врахувати виштовхувальну дію води.
6.2.6 Стійкість конструкцій проти зсуву (ковзання) відноситься до І групи граничних станів та вираховується за формулою
де Qr – зсувна сила, яка дорівнює сумі проекцій зсувних сил на напрям можливого зсуву;
Qz – утримувальна сила, яка дорівнює сумі проекцій утримувальних сил на напрям можливого зсуву;
m – коефіцієнт умов роботи, який дорівнює 0,9;
γn та γr – згідно з 6.2.5.
Примітка 1. За утримувальну горизонтальну силу, створювану ґрунтом, допускається приймати силу, що не перевищує активного тиску в напрямку, протилежному напрямку зсуву.
Примітка 2. Сили тертя в основі необхідно визначати за мінімальним значенням коефіцієнта тертя підошви фундаменту об ґрунт.