Державне регулювання грошового обороту

Структурна політика передбачає надання субсидій чи інших стимулів активізації розвитку відсталих регіонів (регіональна політика) чи певних галузей або секторів виробництва (секторіальна політика).

Політика конкуренції передбачає заходи антимонопольного характеру, вільного ціноутворення, доступу на ринки всім підприємницьким структурам.

Соціальна політика передбачає заходи, спрямовані на забезпечення соціальної рівності та забезпеченості всіх членів суспільства, шляхом часткового перерозподілу доходів.

Кон'юнктурна політика передбачає регулятивний вплив держави на ринкову кон’юнктуру, співвідношення сукупного попиту і сукупної пропозиції на ринках. Оскільки сукупний платоспроможний попит формується і реалізується у грошовій формі, то кон’юнктурна політика забезпечується державним регулюванням грошового обороту.

Рис. 10. Складові кон'юнктурної політики

Фіскальио-бюджетна політика — це сукупність заходів держави у сфе­рі оподаткування та державних витрат.

Грошово-кредитна політика - це сукупність заходів щодо економічного регулювання сфери грошового обороту шляхом зміни пропозиції (маси) грошей та їх ціни (%) на грошовому ринку.

Експансійна політика - це сукупність заходів, націлених на зростання пропозиції грошей, внаслідок чого гроші "дешевіють".

Рестрикційна політика - це сукупність заходів, націлених на скоро­чення пропозиції грошей, внаслідок чого гроші "дорожчають".

Прямий вплив - це сукупність адміністративних заходів держави у ви­падках, коли інструменти фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики не дають бажаного результату в сфері регулювання грошового обороту.