Кількісна оцінка відтворення населення

Для кількісної характеристики відтворення населення використовується показники народжуваності, смертності, фертильності, життєвості, механічного, природного і загального приросту та інші. Народжуваність і смертність розраховуються на тисячу осіб населення (в проміллях) і вимірюються за допомогою систем коефіцієнтів і таблиць (народжуваності, смертності). Різниця між числом народжених та померлих при позитивному результаті називається природним приростом населення. Поряд з абсолютними величинами визначаються і відносні показники народжуваності, смертності і природного приросту, які називаються коефіцієнтами природного руху населення. Вони розраховуються як для всього населення (загальні коефіцієнти), так і для певних вікових, статевих, соціальних та інших груп (спеціальні або часткові коефіцієнти). Загальні показники визначаються як відношення відповідних абсолютних показників за даний період часу до середньої чисельності населення за той же період. Частка від ділення помножується на 1000. Аналогічні розрахунки проводяться для оцінки механічного приросту. У міжнародній практиці режим відтворення населення також оцінюється за допомогою брутто – і нетто – коефіцієнтів відтворення та показника середньої тривалості життя. Брутто – коефіцієнт відтворення (або загальний чи валовий коефіцієнт) показує середню кількість дівчат, яку народила б одна жінка, що прожила до кінця репродуктивного періоду, за збереження продовж її життя сучасних умов народжуваності у кожному віці. Нетто – коефіцієнт відтворення (або чистий коефіцієнт) являє собою кількісне мірило заміщення материнської генерації дочірньою і показує середню кількість дівчат, які народжені жінкою за весь період плідності й які дожили до віку, в якому була жінка під час народження кожної з цих дівчат.

Характеристика демографічних процесів в Україні та їх вплив на функціонування ринку праці.

Головні тенденції сучасних демографічних змін в Україні: 1.Значне зменшення народжуваності населення. Однією з важливих рис сучасної демографічної ситуації в Україні слід вважати значне зменшення коефіцієнта народжуваності в міських населених пунктах і меншою мірою в сільських, і збільшення додатної різниці між рівнем народжуваності в селах та містах. Причини зменшення народжуваності: подальше зниження життєвого рівня широких верств населення; погіршення медичного обслуговування; погіршення стану дитячого дошкільного та шкільного виховання; зростання безробіття. 2.Зростання смертності населення працездатного віку. Структура смертності населення України за причинами смерті практично не відрізняється від такої в економічно розвинутих країнах: хвороби системи кровообігу та новоутворення, нещасні випадки, отруєння і травми. Але вікові рівні смерті від цих причин в Україні скорочені на 2-3 роки. Причини зростання смертності: глибокий економічний занепад; різкий спад життєвого рівня (низька якість харчування); погіршення екологічного середовища; невизначеність майбутнього. 3.Формування від’ємного сальдо зовнішньої міграції переважно за рахунок від’їзду людей віком 25 – 40 років. 4.Демографічне постаріння населення. Сучасне відтворення населення характеризується суттєвими віковими змінами: частка молодших вікових груп неухильно скорочується, а частка старших збільшується. Цей феномен й називають демографічним постарінням. Його головною причиною є зниження народжуваності. 5.Скорочення тривалості життя.