Лінгвістичне забезпечення компютера

Вибір способу побудови лінгвістичної моделі, її унаочнення і графічного представлення, інтерпретація результатів її застосування залежать від х-ру модельованого матеріалу, способів його аналізу та опису, а також від х-ру поставленого дослідником завдання.

Коректність побудови і застосування моделі це запорука якісно виконаного лінгвістичного дослідження, та вірогідності і сили його результатів, їхнього значення для опрацювання тієї чи іншої проблеми. Поняття забезпечення роботи компютера передбачає, створення 3х його необхідних складників:

1. інструментального забезпечення (хардваре), до складу якого входять необхідні для виконання певних класів завдань технічні пристрої або засоби
2. забезпечення алгоритмічного або програмного забезпечення(софтваре), яке обєднує процедури автоматизованого логічного опрацюання інформації
3. забезпечення лінгвістичного (лінгваре), який охоплює бази даних або знань та спеціальні лінгвістичні процесори, засоби лінгвістичного аналізу для опрацювання інформації природною мовою

Інформаційні моделі лінгвістичних обєктів

План:

1. модель та її оригінал - натурний обєкт,тобто прообраз прототип
2. правила побудови та функції моделей
3. типи лінгвістичних моделей
4. компютерне моделювання та конструювання нових лінгвістичних обєктів

Модель – це кострукція зразок будови певного обєкта, або ділнки дійсності, а у лінгвістичці – це зрозок будови одиниць мови, або процесів, що відбувається за їхньою участю, необхідність у створенні моделі, або аналога заступника якогось лінгвістичного обєкта, тобто натурного обєкта, оригінала, прототипу моделі, виникає тоді, коли в безпосередньому споглядання дослідника недоступні внутрішній властивості такого обєкта, його будова або ж умови функціонування цього обєкта настільки багатогранні і складні, що обмеженість людської памяті та прийняття недозволяють швидко й логічно, послідовно опрацювати потрібний обсяг інформації про такий обєкт.

В таких випадках на допомогу дослыднику приходить компютер. У лінгвістиці потреба в моделюванні мовних обєктів виникла разом з необхідністю їхнього описа та унаочнення, для запису мовних повідомлень, обміну ними, або для їхнього зберігання, а також з метою навчання мови. Використовуючи певне письмо, тобто графемний запис звукових повідомлень, або навчаючись мови за допомогою певних граматик, ми працюємо з лінгвістичними моделями розрахованими на людське сприйняття мовної інформації. Такі некомпютерні моделі відповідають усім вимогам до моделей, створюваним для оброблення мовної інформації компютера. Залежно від обєкту моделювання існують різні типи лінгвістичних моделей, для моделювання структурних властивостей оригінала існує статична,структурна, класифікаторна моделі для моделювання с-ми мови, існує мовна лінгвістична модель, для мовлення мовленнєва лінгвістична модель, для аналізу оригінала, індуктивна, тобто аналітична лінгвістична модель, для моделювання нових знань про оригінал, існує гіпотетична, тобто еврестична пошукова лінгвістична модель, традиційну модель подає в табличному виді Півторак де 45 приголосних звуків укрїнської мови описано за рядом основних і додаткових ознак, ця модель пояснює, за якими формальними ознаками протиставляється один одному, або обєднуються приголосні звуки сучаної укр мови, разом з тим протиставляються.............................

Засвідчення реалізованої можливості укр фонетичної с-ми. Такі вчені як Піотропський, запропонува для с-ми приголосної рос мови стереометричні, і деревний способи таких мовних моделей. Використовуючи стереометричний принцип зображення за трьома знаками, носовість або неносовість, дзвінкість – глухість, твердість- мякість він побудував кубічну модель для російських приголосних б-бь, м-мь, п-пь, усі моделі розраховані на людське сприйняття звукової інформації. Її компютерне моделювання поинно бути принципово іншим оскільки компютер при розпізнаванні мовних одиниць сприрається, лише на їхню форму, або н їхні суто фізичні акустичні х-ки при сприйнятті інформації в усній формі. У розвязанні цього завдання можливі два шляхи:

1. компют забезпечують аналогом тієї чи іншої літери з вичерною інформацією, про її сполучувані зиційні властивості, що в свою чергу реалізують її змісторозрізнювальні ф-ції.
2. для компютера ствроюють алгоритм встановлення тієї чи іншої літери на основі обстеження її сполучувальних та позицційних властивостей її функціонування в письмовому чи усному тексті.

Перший шлях дозволяє досягти поставленої мети за допомогою декларативних знань про модельований обєкт, а другий шлях за допомогою процедурного знання про нього

За способом побудови видіялють індуктивні та дедуктивні моделі. Індуктивні ідуть від аналізу конкретного матеріалу до формування певної гіпотези про закономірності його організації та функціонування. А дедуктивні моделі навпаки будуються на основі гіпотези і перевіряють її вірогідність на реальному мовному матеріалі. До індуктивних моделей належать дистрибутивна модель, яка визначає класи мовних одиниць на осноі аналізу їхнього розподілу в тексті.

Трансформаційна модель, що встановлює змістову тотожність або нетотожність мовних одиниць завдяки аналізу їхніх можливих перетворень.

Статистико-комбінаторна модель за допомогою якої встановлюють морфологічні класи слів на основі аналізу частоти їхніх кінцевих буквосполук.

Дедуктивні моделі становлять інструмент побудови мовних обєктів з інших. Наприклад одиниць вищих рівнів мовної с-ми з нищих рівнів. Вони складаються з певних заданих дослідником вихідних, тобто мінімальних одиниць та правил їхнього перетворення.

При побудові таких моделей, достідники намагаються дотриматись правил виведення одиниць за своєю чіткістю наближених до математичного числення. Крім того, дедуктивні лінгвістичні моделі наближені до високоформалізованих, логіко-математичних моделей за рядом вимог до визначення як вихідних їхніх одиниць, так і правил їхнього синтезу, а саме:

1. простота(мінімальна кількість вихідних одиниць та правил їхнього синтезу)
2. несуперечність, правила такої моделі не повинні суперечити одна одному.
3. вичерпність(ефективність), тобто породжувати якомога більше одиниць, що мають аналоги в мові, а отже відповідати нормам реальної мовної с-ми, мати якомога нижчий рівень шуму породження одиниць невідповідних реальним словам мови.
4. однорідність, тобто правила повинні грунтуватися на однакових критеріях: формальних к-сних, семантичних,функціональних.

Прикладом ефективної дедуктивної лінгвістичної моделі може служити аплікативна породжувальна модель Шаумяна. Ця модель має 2 генератори мовнх одиниць, генератор слів, що моделює процеси морфологічного словотворення, а також генератор класів слів, що моделює процеси породження синтаксичних структур і речень, спираючись на правила дії такої моделі,можна окреслити в цілому процес морфологічного творення слів певної частини мови дослідити реалізовані і нереалізовані ресурси мовної с-ми, виявивши при цьому внутрішшньо і міжчастиномовні переходи, можливості к-сного розгортання слів, комбінацій реляторів. Породжувальні моделі поклали початок новому напрямку у сучасних лінгвістичних дослідженнях конструюванню нових лінгвістих обєктів, тобто таких обєктів, які уможливлюють отримання якісно нової інформації про будову та функціонування мовної с-ми, виявляють її нереалізований потенціал.

Створити побудувати якусь річ, означає не тіки пояснити ті властивості мови які в ній використано і на яких вона грунтується, алле і пояснити певні закономісті мовної структури, що х-ють досліджувану мову, тобто розширити наші знання про людську мову. Таким чином лінгвістичним обєктом будемо називати таке представлення фактів мовних даних, яке генерує нову інформацію про мову.