Домінуюча гіпопротекція

§ Виховання «принца» (принцеси)

§ (формальний рівень контролю – емоційне неприйняття)

§ Батьки лише формально контролюють дитину. Насправді їх не цікавить її життя. Не усвідомлюючи власної байдужості, вони намагаються замінити теплі стосунки подарунками дитині. Діти, що виховуються у таких родинах, починають малювати свою сім’ю, зображуючи речі.

§ Зрідка зустрічається так звана “сімейна демократія”, доведена до абсурду, гасло якої ”Самостійність і свобода – головні умови правильного виховання”.

§ “Абсолютна свобода” призводить до самотності дитини.

§ Реакція дитини: “Я нікому не потрібна, мене ніхто не любить”.

Емоційне відторгнення Виховання за типом „Попелюшки”

v Постійне приниження гідності дитини, відсутність емоційного контакту (“небажана дитина”)

v Форми впливу: приниження, образи, покарання

v Прихована мета батьків – “Я вирішую власні психологічні проблеми”

v Реакція дітей - постійне відчуття своєї непотрібності, страх покарання.

v Дитина робить усе від неї залежне, щоб бути схожою на ідеал батьків, але не зустрічає нічого, крім роздратування і гніву.

v Вихід для неї – фантазування, створення для себе ілюзорного світу.

v Наслідки - бажання помститися батькам.

Виховання в умовах жорсткого ставлення до дитини. Виховання за типом „Тримати в ліщатах»

· Емоційне відторгнення

· Виховання в дусі жорстко сформульованих правил, за невиконання яких суворо карають

· Форми впливу: накази, покарання – фізичне (побиття) та психічне (погрози)

· Прихована мета батьків - одержати психічну розрядку.

· Реакція дітей: страх; агресія; покора.

· Наслідки: емоційна холодність, суворий характер із бурхливими реакціями протесту.

Виховання в дусі високої моральної відповідальності

o На дитину покладається відповідальність, що не відповідає її віку.

o Форми впливу: моралізаторство.

o Прихована мета батьків - реалізувати свої мрії, надії, що не справдилися.

Змішані типи виховання

- Коли різними членами родини застосовуються різні стилі виховання, які суперечать один одному.

- Образ – Лебідь, Рак, Щука.

- У такій сім’ї дитині важко засвоїти норми, вона не розуміє, яка поведінка є “правильною”. Це призводить до розвитку неврозу.

- Варіантом такої родини є сім’я, у якій батьки – люди з непрогнозованими емоційними реакціями, несподіваною зміною настрою. Настрій пов’язаний не з поведінкою дитини, а з внутрішнім станом самих батьків. Дитина не може спрогнозувати, що її очікує - покарання чи похвала, тому відчуває себе невпевнено, тривожно.

 

Порушення особистісного розвитку в дитячому віці

Порушення формування особистості, як в емоційній, так і в інших сферах, умовно можуть бути розділені на два класи:

- специфічні для певного вікового етапу (наприклад, відсутність комплексу пожвавлення в 2-3 міс. є серйозною перешкодою для подальшого розвитку дитини);

- неспецифічні (загальні) – такі порушення у будь-якому віці підлягають корекції, наприклад, відсутність ситуативності емоцій.

порушення можна класифікувати за двома такими критеріями:

Характер причин порушень.

Причини “зовнішні” і “внутрішні” відповідно порушення – первинні і вторинні.

“ Зовнішні ” – негативні впливи (стресори, фрустратори, негативні стосунки),

“внутрішні” – вплив порушеної частини психіки на здорову. Так, фрустрованість, як емоційне порушення деформує пізнавальну сферу особистості, знижує здібності до навчання.