Тарифи є найдавнішими та найпростішими інструментами торговельної політики. Тарифні заходи зовнішньоекономічної політики держави безпосередньо пов’язані з митними зборами

Митний тариф - це систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок мит, якими обкладаються товари під час перетину митного кордону держави.

Під митним кордоном розуміється кордон митної території, на якій держава має виключну юрисдикцію відносно митної справи. Кордони митної території встановлюються урядом кожної держави.

Митний тариф складається з двох основних елементів:

- товарної номенклатури;

- ставок мит.

Разом ці два елементи забезпечують можливість оперативної зміни впливу митного тарифу як за колом країн і категоріями імпортних товарів, так і за рівнем захисту внутрішнього ринку.

Систематизація ставок мит у тарифі здійснюється відповідно до диференційованого списку товарів - товарної номенклатури. Характерними рисами будь-якої товарної номенклатури є системність опису товарів і привласнення коду кожній товарній позиції.

Залежно від призначення товарної номенклатури існують такі її види:

- митно-тарифна номенклатура - для збирання мит при імпорті та експорті товарів;

- статистична номенклатура - для збору статистичних даних про імпорт та експорт товарів;

- комбінована тарифно-статистична номенклатура - поєднує митно-тарифну та статистичну номенклатури.

У наш час більшість країн використовують комбіновані товарні номенклатури, побудовані на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГС), яка була прийнята у рамках Міжнародної Конвенції про гармонізовану систему опису та кодування товарів і підписана у Брюсселі 14 червня 1983 р.

Основним елементом митного тарифу є мито.

Мито - це обов’язковий грошовий внесок, який збирається державою при перетині товаром її митного кордону. Розмір повної плати є ставкою мита.

Мито виконує наступні функції:

- захищає національних товаровиробників від іноземної конкуренції – протекціоністська функція, яка стосується імпортних мит;

- є джерелом надходження коштів до бюджету держави - фіскальна функція, яка стосується імпортних та експортних мит;

- є засобом покращення умов доступу національних товарів на зарубіжні ринки та запобігання небажаного експорту товарів - балансувальна функція, яка стосується експортних мит;

- раціоналізує товарну структуру - регулююча функція, яка стосується експортних та імпортних мит;

- підтримує оптимальне співвідношення валютних доходів та витрат держави - регулююча функція, яка стосується експортних та імпортних мит.

До основних видів мита відносять наступні:

Адвалорні (ad valorem), або вартісні, мита - нараховуються у відсотках до митної вартості товару. Застосування адвалорних мит веде до збільшення митних зборів при зростанні світових цін на високотехнологічну, з великим ступенем обробки продукції. Позитивною стороною адвалорних мит є те, що вони підтримують однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, змінюються лише доходи бюджету.

Специфічні мита - нараховуються у встановленому розмірі з якої-небудь фізичної характеристики товару, наприклад з обсягу, одиниці товару. Перевага специфічних мит перед адвалорними полягає у тому, що вони не залишають місця для зловживань. Принципова відмінність від адвалорних мит - специфічні мита не залежать від напрямку міжнародної кон’юнктури. Проте рівень митного захисту за допомогою специфічних мит, значною мірою залежить від коливань цін на товари.

Змішані мита - поєднують два попередніх види - адвалорний та специфічний. Одночасно збирається мито, нараховане у вигляді процента від митної вартості і з одиниці фізичної міри товару.

Визначають також: