2017-12-14
388
Тема 10. Теорії грошей (2 год.)
План
1. Металістична теорія грошей.
2. Номіналістична теорія грошей.
3. Класична кількісна теорія.
4. Теорія Дж. М. Кейнса.
5. Сучасний монетаризм.
Металістична теорія грошей
Металістична теорія грошей ототожнювала гроші з благородними металами - золотом та сріблом і отримала розвиток в XV - XVII століттях, в епоху первісного нагромадження капіталу, коли представники даної теорії (в Англії - У.Стефорд, Т.Мен, Д.Норс, у Франції - А.Монкрент’єн) виступили проти псування монет.
Металістична теорія грошей відображала інтереси торгової буржуазії і її напрямок в політичній економії - меркантилізм. Згідно цієї теорії джерелом багатства суспільства є зовнішня торгівля, активне сальдо якої забезпечує приплив в країну дорогоцінних металів.
Помилковість теорії раннього металізма полягала в тому, що:
а) джерелом суспільного багатства вважалось золото і срібло, а не сукупність матеріальних благ, створених працею;
б) заперечувалась необхідність і доцільність заміни в обігу металічних грошей паперовими.
Із завершенням первісного нагромадження капіталу змінювались погляди на джерело багатства суспільства - ним стали вважатись не зовнішня торгівля і благородні метали, а мануфактури і сільське господарство, тобто функціонуючий капітал. Відповідно перевага віддавалась внутрішньому ринку, а обіг металічних грошей вважався дорогим для нації.
Відродження металістичної теорії грошей відноситься до другої половини XIX ст., що було пов’язано із введенням золотомонетного стандарту в Німеччині в 1871-1873 рр.
В подальшому не один раз робились спроби обґрунтувати необхідність поновлення золотого стандарту. Такої думки дотримувався екс-президент США Р.Рейган, який під час передвиборної боротьби вважав можливим повернення до золотого стандарту. Ставши президентом в січні 1981 р., він створив спеціальну комісію з даної проблеми, яка, однак, визнала введення золотого стандарту недоцільним.
Номіналістична теорія грошей
Номіналістична теорія сформувалась в XVII - XVIII ст., коли грошовий обіг був наповнений неповноцінними монетами. Першими представниками номіналізму були англійці Дж.Берклі і Дж.Стюарт. Вони вважали, що, по-перше, гроші створюються державою, по-друге, їх вартість визначається номіналом, по-третє, сутність грошей зводиться до ідеального масштабу цін. Отже, номіналісти повністю заперечували вартісну природу грошей, розглядали їх як технічне знаряддя обміну.
Панівне становище номіналізм зайняв в політекономії в кінці XIX - на початку XX ст. Але на відміну від раннього номіналізму об’єктом його захисту стали не неповноцінні монети, а паперові гроші (білети державної скарбниці).
Найбільш яскраво сутність номіналізму проявилась в теорії грошей німецького економіста Г. Кнаппа («Державна теорія грошей» 1905р.). Основні її положення зводились до наступного:
а) гроші - це продукт державного правопорядку, творіння державної влади;
б)гроші - знаки, наділені державою платіжною силою;
в)основна функція грошей - засіб платежу.
Кнапп писав, що сутність грошей полягає не в матеріалі знаків, а в правових нормах, які регулюють їх використання.
Помилковість державної теорії грошей Кнаппа полягає в тому, що:
а) гроші - категорія не юридична, а економічна;
б)металічні гроші наділені самостійною вартістю, а не отримують її від держави;
в)основною функцією грошей є не засіб платежу, а міра вартості.
В наш час номіналізм - одна із панівних теорій грошей з питання про їх сутність. Так, відомий американський економіст П.Самуельсон вважає, що гроші є умовними знаками. В своїй роботі «Економіка» він пише: «Епоху товарних грошей замінила епоха паперових грошей. Паперові гроші уособлюють сутність грошей, їх внутрішню природу... Гроші - це штучна соціальна умовність».
Питання про механізм еволюції грошей, про те, звідкіля і куди «йдуть» і як «змінюються» гроші як економічна категорія залишається відкритим для сучасної науки.
Виникнення грошей було закономірним об’єктивним економічним процесом завдяки якому з’явився ефективний прискорювач руху товарної маси, інструмент достовірної оцінки економічної інформації.
