Оцінка і аналіз результативності фінансово-господарської діяль-ності суб'єкта господарювання

3.1. Оцінка виробничої (основної) діяльності

3.2. Аналіз рентабельності

3.3. Оцінка стану підприємства на ринку цінних паперів.

Більш детально розглянемо ме­тодику оцінки фінансового стану підприємства - позичальника при отриманні останнім кредиту в банку.

Оцінку фінансового стану позичальниказ урахуванням по­точного стану обслуговування позичальником кредитної заборго­ваності банк здійснює в кожному випадку укладання договору про здійснення кредитної операції, а надалі – не менш, ніж один раз на три місяці, а для банків - не рідше ніж один раз на місяць.

Банки самостійно встановлюють нормативні значення та відповідні бали для кожного показника залежно від його ваго­мості серед інших показників, що можуть свідчити про найбільшу ймовірність виконання позичальником зобов'язань за кредитними операціями.

Вагомість кожного показника визначається індивідуаль­но для кожної групи позичальників (контрагентів банку) залеж­но від кредитної політики банку, особливостей клієнта (галузь економіки, сезонність виробництва, оборотність коштів тощо), ліквідності балансу, становища на ринку тощо.

Клас позичальника (контрагента банку) за результатами оцінки його фінансового стану визначається на підставі основ­них показників та коригується з урахуванням додаткових (суб'єктивних) показників.

Методика оцінки фінансового стану передбачає поєднан­ня об'єктивних даних, сформованих на підставі бухгалтерської звітності, та суб'єктивних даних, що визначаються на підставі інформації, якою вже володіє банк, та пакета документів, який по­дає позичальник для одержання кредиту.

Ця методика дає можливість постійно здійснювати екс­прес-аналіз фінансового стану позичальника, вчасно виявля­ти негативні тенденції в його виробничо-фінансовій діяльності та вносити корективи в кредитні відносини. На підставі аналізу формується банк даних про позичальника, що дає можливість розглядати динаміку його виробничо-фінансової діяльності.