Наукові економічні гуртки і західно-українське студентство

Не останню роль в суспільно-політичному та науковому житті Галичини відіграло студенство, оскільки українських галицьких інтеліґентів було небагато. Основна маса студентської молоді гуртувалася навколо організацій, які об’єднували народовців і молодь соціалістичного спрямування. Визначальним для подальшого суспільного життя української молоді стало різке зменшення прихильників москвофільства. У 1871 р. українські студенти Східної Галичини об’єдналися у два товариства – Академічний кружок і Дружній лихвар. Перше гуртувало молодь проросійського орієнтування і отримувало підтримку русофільських установ, а до Дружнього лихваря в основному належали студенти-народовці. Головним своїм завданням останні вважали боротьбу із матеріальними злиднями молоді та спрямовували зусилля на надання фінансової допомоги своїм членам.

Академічний кружок з березня 1874 р. починає видавництво белетристичнонаукового часопису Друг, в якому студенти могли публікувати власні твори. Саме наявність власного друкованого органу та бібліотеки підштовхнули до вступу в дану організацію молодих людей, котрі не були русофілами. Серед таких виявилися І. Франко та М. Павлик. Поява у Академічному кружку нових людей, які прагнули працювати для простого народу, зумовила значні зміни у національно-політичній орієнтації більшості його членів впродовж наступних кількох років.

З другої половини 1876 р. серед студентства спостерігається зародження цілеспрямованої соціалістичної діяльності. Так, І.Франко в кінці 1876 р. став одним із учасників і організаторів робітничого руху у Галичині. М.Павлик відіграв роль контактної постаті для діячів соціалістичного напрямку, що були проїздом у Львові, займався пересилкою в Російську імперію заборонених там книг.

У 1876 р. центр студентського життя цілком перенісся у товариство Академічний кружок, яке об’єднувало русофілів, народовців та соціалістів. Але в січні 1877 р. за таємну соціалістичну діяльність був заарештований М.Павлик з однодумцями. У січні 1878 р. відбувся другий процес над соціалістами, серед яких були львівські студенти І. Франко та М. Павлик. Після цієї події останні стали відкрито називати себе соціалістами, в Галичині почалося формування соціалістичної течії. Таким чином студенти й відіграли важливу роль в житті свого краю. Академічний кружок внаслідок змін в керівництві та провідній ідеології втратив роль основного осередку студентства, котре надалі гуртувалося у товаристві Дружній лихвар. Тепер воно об’єднувало студентів-народовців та молодь соціалістичного спрямування.

З відкриттям Чернівецького університету там було засновано студентське товариство Союз. В 1900 р. виникла Молода Україна, а в 1902 р. Січ, членом якого був О. Терлецький. Проте всі організації студентської молоді відіграли важливу роль в політичному та культурному житті краю і не займались вирішенням чи обговоренням економічних питань.

Важливим чинником у розвитку економічної думки західноукраїнських земель, освіти і науки загалом та поширенні нових ідей відігравали періодичні видання. В них молоді науковці, економісти, публічні діячі могли винести на обговорення та довести до широкого загалу власні погляди, праці, дослідження.

У 1867 р. за допомогою українців зі сходу у Львові було започатковано часопис літературно-науковий журнал Правда, в якому друкувалися твори М. Драгоманова, П. Куліша, Панаса Мирного та І. Нечуя-Левицького, зокрема, праці на економічні теми В. Барвінського, В.Навроцького, О.Терлецького, І. Франка та інших видатних діячів Західної України. Особливу увагу редакція журналу приділяла програмі народовців.

У становленні багатьох часописів загальнонаціонального значення важливу роль відіграло Наукове Товариство ім. Т.Г.Шевченка, зокрема газети Діло. Вона була першим, провідним і довгий час єдиним часописом Галичини, виходячи спочатку двічі на тиждень, потім тричі, а пізніше щодня і формувала національнодемократичну думку в суспільстві. Заснована в 1880 р. Першим редактором газети був Володимир Барвінський. І. Франко в цій газеті в кінці 1882 - на початку 1883 р надрукував низку своїх статей, а з осені 1883р. став постійним співробітником редакції. В газеті також розміщували свої публікації з економічною проблематикою сам редактор В. Барвінський, В.Будзиновський, Є. Олесницький, В. Навроцький та майже всі визначні діячі і письменники Західної України. В 1920-23 рр. часопис змінював свою назву на Українська думка (1920), Громадська думка (1921), Свобода (1922), Громадський вісник (1923). В 1939 році Діло закрито.

У 1878 р. громадський та політичний діяч Михайло Павлик при співробітництві І.Франка почав видавати журнал Громадський Друг. Грошову допомогу для видавництва надавав М. Драгоманов. Свою невтомність та наполегливість М. Павлик проявив при організації в 1878 р. спільно з І. Франком збірників Дзвін та Молот.

В 1879-1880 роках М. Павлик разом із М. Драгомановим та С. Подолинським у Женеві видавали збірку Громада, де серед економічних питань відстоювали спільну власність на землю, фабрики тощо, спільну працю та способи розподілу результатів праці, тобто підтримували ідеї соціалізму.

За ініціативи Прогресивного товариства львівських друкарів, 1878-1892 роках виходила двотижнева львівська польська газета для робітників Praca. У 1890-1892 роках вона була друкованим органом соціал-демократичної партії, тобто органом польського та українського робітничого руху Галичини. Відповідальним редактором газети був Й. Данилюк. До редакції також входили I. Франко, M. Павлик, Б. Червенський і А. Маньковський. Praca висвітлювала становище та боротьбу робітників, знайомила з революційними рухами у світі, займалась популяризацією соціалістичних ідей. Теоретичні роботи, написані І. Франком до цього часопису, свідчать про величезний вплив на його творчість у цей період марксистського варіанту теорії соціалізму.

З 1879 р. за ініціативи політичного та громадського діяча Юліана Романчука у Львові виходить газета для селян Батьківщина, редактором якої в 1888-1889 рр. був той же М. Павлик.

Цікавим та корисним було Станіславівське видання Господарь и промишленик, що виходило в 1879-1886 роках, де розміщувались статті про ефективне вирощування сільськогосподарських культур тощо. Його провідними авторами були І. Городиский, М. Качковський, Петро Чорний, В. Федорович, іноді І. Наумович, М. Павлик та інші. Цікавим є й те, що в цей період видання містило рекламні оголошення на своїх сторінках щодо продажу насіння, чобіт, пам’ятників тощо.

З початку 1881 року І. Франко разом з І.Белеєм видавали у Львові український місячник Світ, де Франко друкував свої наукові статті, працювали також М.Драгоманов, О. Терлецький та інші. Світ гуртував навколо себе молодих письменників Галичини та Наддніпрянщини і пропагував соціалістичні ідеї, критикував політику народовців та поборював москвофільство. З 1890 р. М. Павлик спільно із Франком починають видавати двотижневик Народ (1890-1894). Видання стало друкованим органом радикальної партії.

Громадсько-політичні і економічні проблеми села порушував двотижневик Хлібороб, що виходив з квітня 1891 до вересня 1895 року. Її редакторами були І.Франко, М. Павлик, С. Данилович. В 1892 році виходить перший том Записок НТШ.

Журнал Часопись правнича містив економічний відділ, за який відповідав Є. Олесницький, будучи співзасновником журналу.

Велике значення для розвитку освіти та науки мав також реорганізований в 1898 р з часопису Зоря М. Грушевським та І. Франком Літературно-науковий вісник. Тут, окрім літературних творів, розміщувались наукові статті, зокрема, і на економічну тематику М. Павлика, О. Терлецького, І. Франка та інших.

Часопис Свобода був політичного, просвітнього та господарського спрямування, призначався для народовецького напряму. Серед його редакторів були В. Охримович (1902) та В.Будзиновський (1903-1906).

На початку ХХ ст. на західноукраїнських землях з’явилися економічні видання: Економіст (1904 р., редактор – К. Паньківський), Народне Богатство (1904 р.), Самопоміч (1908 р.).

Західноукраїнські вчені мали можливість співпрацювати з польськими виданнями Kurier Lwovski та Przyjaciel Ludu та німецькомовним Die Zeit. Так, І.Франко публікував у них статті на захист експлуатованих класів та пропагував українські проблеми серед іншомовних читачів.

На Буковині друкувались регіональні часописи, такі як Буковинські відомості (1895-1899), Буковина (з 1885 р.), Селянин (1895-1896), Народний вісник (1899), Гасло (1902-1903). Вони є джерелом політично-соціальних відносин краю.

Отже, активне суспільно-політичне життя галицького студентства формувало світогляд молоді, занурювало у вирішення найбільш гострих проблем Західної України, в тому числі й економічних. Студентське життя І.Франка та М. Павлика стало початком їх плідної праці в різних сферах діяльності, а засновані ними ж видавництва сприяли поширенню серед народу досліджень, думок та тверджень західноукраїнських письменників та науковців.