Бойові завдання і бойові порядок механізованих підрозділів у наступі

 

Батальйону першого ешелону вказуються: найближче завдання, подальше завдання і напрямок продовження наступу; роті, а також батальйону другого ешелону - найближче завдання і напрямок продовження наступу.

Найближче завдання батальйону першого ешелону, як правило, полягає в знищенні противника в опорних пунктах рот першого ешелону на своєму фронті наступу і оволодінні ними; подальше завдання - у розвитку наступу, розгромі противника у взаємодії із сусідніми батальйонами в глибині району оборони й оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання подальшого завдання бригади (полку).

Найближче завдання роти першого ешелону ( в тому числі і танкової роти, яка придана механізованому батальйону), як правило, полягає у знищенні противника в опорному пункті взводу першого ешелону й оволодінні ним.

Напрямок продовження наступу визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконання найближчого завдання батальйону.

Найближче завдання батальйону другого ешелону при введенні його в бій може полягати в завершенні розгрому, разом з батальйонами першого ешелону, бригадних (полкових) резервів противника і оволодінні їх рубежем.

Найближче завдання роти другого ешелону при введенні її в бій може полягати в завершенні розгрому противника, спільно з ротами першого ешелону, в опорних пунктах у глибині оборони й оволодінні першою позицією.

Напрямок продовження наступу батальйону (роти) другого ешелону визначається з таким розрахунком, щоб забезпечити виконанняподальшого завдання бригади (полку, батальйону).

Бойовий порядок батальйону в наступі в звичайних умовах може включати:

- перший ешелон;

- другий ешелон, резерв;

- мінометну батарею;

- приданий артилерійський підрозділ;

- протитанковий взвод;

- гранатометний взвод;

- підрозділ технічного забезпечення і тил батальйону.

Бойовий порядок роти може включати перший ешелон, придану артилерійську батарею, протитанкове відділення.

П е р ш и й е ш е л о н, як правило, створюється більш сильним і призначається для розгрому противника, що протистоїть, виконання найближчого завдання і розвитку наступу в глибину.

Д р у г и й е ш е л о н призначається для нарощування зусиль і розвитку успіху першого ешелону, виконання сумісно з ним подальшого завдання і закріплення захоплених рубежів. Крім того, він може використовуватись для заміни підрозділів першого ешелону в разі втрати ними боєздатності, для знищення противника, який залишився на флангах і в тилу першого ешелону, його диверсійно-розвідувальних груп, відбиття контратаки і вирішення інших завдань.

Р е з е р в призначається для вирішення раптово виникаючих у ході бою завдань, а також для виконання завдань, які покладаються на другий ешелон. В мб до його складу, залежно від побудови бойового порядку та способів наступу, може виділятись від взводу до роти.

Призначення інших елементів бойового порядку механізованих підрозділів у наступі вивчити самостійно і розглянемо це питання на семінарі.

Бойове завдання механізованого (танкового) взводу (відділення, танка) у наступі включає об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, при наступі в лісі, а також в інших особливих умовах взводу (відділенню, танку) може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу.

Об’єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є жива сила в окопах або в інших фортифікаційних споруда, а також танки, гармати, протитанкові ракетні комплекси, кулемети й інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї і у найближчій глибині перед фронтом наступу взводу (відділення, танка).

Напрямок продовження наступувзводу (відділення, танка) визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання роти (оволодіння об’єктом атаки взводу).

З оволодінням визначеним об’єктом атаки взвод (відділення, танк ) продовжує безупинний наступ у зазначеному напрямку, під час якого йому ставиться нове бойове завдання.

Бойовий порядок батальйону в наступі будується в один або два ешелони, роти - в один ешелон.

У ході наступу положення рот (взводів) у бойовому порядку батальйону (роти) може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Для забезпечення дій батальйону (роти) у наступі можуть створюватися органи бойової охорони, група розгородження (в роті - група розмінування), головна похідна застава, а від неї головний дозор або дозорне відділення (танк) та інші тимчасові формування.

Органами бойової охорони в наступі є бічна і тилова охорона. Вони можуть створюватися завчасно, або в ході наступу.

Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає в пішому порядку може будуватися в одну або дві лінії. При діях в одну лінію він складається з бойових порядків відділень (бойових груп) з інтервалами між ними до 50 м, групи управління і вогневої підтримки, що діє за ними на віддаленні до 50 м, і засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.

Під час наступу в дві лінії одне з відділень, група управління і вогневої підтримки діють за бойовими порядками відділень першої лінії на віддаленні до 50 м і виконують завдання щодо підтримки (прикриття) відділень першої лінії при подоланні загороджень, атаці противника і в ході наступу; знищення противника в траншеї; відбиття раптового нападу противника з флангу, а також може використовуватися для заміни відділень першої лінії, які зазнали втрат від вогню противника; здійснення маневру й атаки противника у фланг і тил та виконання інших завдань.

Група управління і вогневої підтримки взводу призначена для управління підрозділами і вогнем у ході наступу, підтримки (прикриття) відділень під час подолання загороджень під час атаки, знищення вогневих засобів, а також знищення противника, який знаходиться в траншеях або намагається залишити їх, відбиття у взаємодії з механізованими відділеннями й іншими вогневими засобами контратак противника і виконання інших завдань. Звичайно вона створюються у складі: обслуга кулемета, снайпер.спостерігач, 1-2 зв’язкових, До її складу, крім того, включається додані вогневі засоби, Управління групою здійснюється командиром взводу. Вона діє за підрозділами (бойовими групами), які наступають на віддаленні до 50 м або, в деяких випадках, безпосередньо в бойовій лінії.

БМП (БТР) у залежності від обставин і рішення командира взводу можуть діяти разом із відділеннями, у складі груп вогневої підтримки або маневреної групи (групи бойових машин).

Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає на БМП (БТР), і танкового взводу складається з лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 м і засобів посилення, які діють у бойовій лінії або за нею.

Під час наступу положення відділень (танків) у бойовій лінії може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які діють у пішому порядку в повному складі, складається з бойових порядків відділень з інтервалом між ними до 50 м, а під час дій на БМП (БТР) – бойова лінія машин з інтервалом між ними до 50 м у гранатометному взводііу протитанковому взводі до 150 м.

Лінійне розміщення вогневих засобів протитанкового взводув бойовому порядку недопустимо.

Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку, складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків), та БМП (БТР) (за наявності у командира відділення засобів зв’язку), яка діє за бойовою лінією відділення на віддаленні до 300 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії.

Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у місті, лісі і горах, під час виконання завдань у глибині оборони противника, а також для кращої взаємодії у відділенні завчасно перед наступом можуть створюватися бойові групи (“двійки” та “трійки”). При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15-20 м, а між солдатами – 3-5 м. Під час ведення наступу на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами, вони переміщаються по черзі під прикриттям вогню тактичних груп, які вже висунулися на вказаний командиром відділення рубіж. Після зайняття рубежу бойова група готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка залишилася. БМП (БТР) діє за відділенням на віддаленні до 300 м, у проміжках бойових порядків або на одному з його флангів.

З метою підвищення ефективності виконання завдань у наступі відділення може діяти також тактичними групами, які за своїм призначенням можуть бути:

- маневреною;

- розгородження;

- вогневою.

Маневрена група призначена для оволодіння об’єктом атаки, знищення противника в траншеї (очищення траншеї), здійснення маневру для виходу у фланг і тил противнику, закріплення досягнутого рубежу і виконання інших завдань. У деяких випадках вона буде проробляти проходи у мінно-вибухових і невибухових загородженнях, виконуючи функції групи розгородження. Командиром групи, як правило, призначається старший стрілець.

Вогневу групу очолює командир відділення. Вона призначена для прикриття дій маневреної групи, знищення живої сили і вогневих засобів противника на об’єкті атаки і на його флангах, заборони підходу (маневру) противника до об’єкта, який атакується, позбавлення противника можливості надання допомоги своїм вогнем тим, хто обороняється, й атаки його на вказаному об’єкті спільно з маневреною групою.

При наступі відділення тактичними групами вони можуть діяти в лінію, уступом вправо (вліво) або в дві лінії (одна за одною). У всіх випадках інтервал між групами може бути 25-30 м, дистанція – 30-50 м, а солдати в групі діють спільно або на віддаленні 3-5 м між собою. БМП (БТР) може діяти за тактичними групами на відстані до 300 м, у проміжках між ними, на одному з флангів відділення або входити до складу однієї з груп.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового відділень, які діють у пішому порядку, складається з обслуг, розгорнутих по фронту з інтервалом між гранатометами 10-20 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами – не менше 15 м, і БМП (БТР).

 

1.5 Наступ з ходу на противника, який обороняється, здійснюється з вихідного району, що призначається на віддаленні 20 – 40 км від переднього краю оборони противника.

У вихідному районі підрозділи розташовується із засобами посилення відповідно до розташування на місці.

Розгортання підрозділів у бойовий порядок здійснюється в ході їх висування до рубежу переходу в атаку.

Для організованого висування, розгортання і переходу в атаку призначаються маршрути висування, вихідний рубіж (пункт), рубежі (пункти) розгортання в батальйонні, ротні (взводні) колони, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, а під час атаки в пішому порядку для механізованих підрозділів, крім того, і рубіж спішування. Вихідний рубіж (пункт) призначається для своєчасного початку висування із вихідного району. Його віддалення повинно забезпечувати витягування колон з засобами підсилення і початок руху з заданою швидкістю та становить 5 – 10 км.

Рубіж розгортання у взводні колони призначається, якщо можливо, за складками місцевості за 2 – 3 км від переднього краю оборони противника, рубіж розгортання у ротні колони – за 4 – 6 км.

Місця посадки механізованих підрозділів десантом на танки вибираються на віддаленні 2 – 4 км від переднього краю оборони противника на місцевості, що забезпечує приховану і швидку посадку.

Рубіж переходу в атаку вибирається так, щоб забезпечити приховане висування до нього танкових і механізованих підрозділів, ведення дійсного вогню з основних видів зброї та безупинне, на максимальній швидкості, досягнення переднього краю оборони противника в установлений час (“Ч”). Він може призначатися на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді й більше.

Рубіж спішування призначається якнайближче до переднього краю оборони противника в місцях, укритих від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може співпадати з рубежем переходу в атаку.

Рубіж безпечного віддалення від розривів своїх снарядів і мін (гранат).для механізованих підрозділів, які атакують у пішому порядку, встановлюється на віддаленні 400 м; на БМП (БТР) – 300 м; для танкових підрозділів – 200 м.

Штатні і придані артилерійські підрозділи батальйону, які залучаються до участі у вогневій підготовці атаки, гармати і танки, виділені для стрільби прямою наводкою, протитанкові підрозділи, а також гранатомети висуваються та займають заздалегідь підготовлені вогневі позиції, як правило, вночі перед наступом, а коли це неможливо – з початком артилерійської підготовки атаки.

1.6 Наступ на противника, який обороняється, з положення безпосереднього зіткнення з ним починається в заздалегідь створеному, відповідно до рішення командира, бойовому порядку із вихідного положення, яке займається, як правило, після необхідного перегрупування з положення оборони або зі зміною військ, які обороняються.

У ході перегрупування (зміни) батальйон займає вихідне положення для наступу, а рота - вихідну позицію. Танковий батальйон, крім того, може займати очікувальну позицію.

Механізована рота першого ешелону, як правило, розташовується в першій траншеї. Рота другого ешелону (резерв) батальйону займає вихідну позицію в другій і третій траншеях.

Вихідні позиції танкових підрозділів можуть призначатися за наявністю умов, які забезпечують скритність від спостереження і звукової розвідки противника на віддаленні 2-4 км від переднього краюйогооборони. З положення оборони танкові підрозділи можуть починати наступ безпосередньо з займаних ними опорних пунктів.

Гранатометний підрозділ займає вогневі позиції за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 300 м, а протитанковий - на віддаленні до 100 м. Протитанкове відділення роти вогневі позиції, як правило, займає в траншеї на одному з флангів роти.

Вогневі позиції мінометної батареї розташовуються за ротами першого ешелону на віддаленні від них до 500 м. Приданий артилерійський дивізіон (батарея) розташовується на віддаленні 2-4 км від переднього краю.

Зенітний підрозділ займає стартові (вогневі) позиції в бойових порядках рот, готує основні і запасні позиції.

У вихідному районі для наступу зенітні підрозділи займають бойовий порядок, як правило, на підступах до підрозділів, які прикриваються на відстані 1-3 км від межі їх розташування поблизу маршрутів висування.

Для знищення повітряних цілей, що низько летять, на ймовірних напрямках дій можуть створюватися засідки в складі зенітного ракетного відділення (однієї-двох зенітних установок, бойових машин) на відстані до 3 км від підрозділів, які прикриваються.

Автомобілі, призначені для перевезення особового складу механізованих підрозділів, розташовуються в укритих місцях поротно або побатальйонно.

О ч і к у в а л ь н а п о з и ц і я танкового батальйону призначається, як правило, на віддаленні 5-7 км від переднього краю на місцевості.

Перегрупування механізованих підрозділів, яки займають оборону в безпосередньому зіткненні з противником, з метою зайняття вихідного положення для наступу проводиться потай, як правило, вночі або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману.

Атака полягає у стрімкому і невпинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку в поєднанні з інтенсивним вогнем з танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), а в міру зближення з противником і з інших видів зброї з метою його знищення.

Танкові підрозділи атакують у бойовій лінії, а механізовані підрозділи в залежності від обстановки — у пішому порядку слідом за танками або на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) без спішування особового складу.

Атака механізованих підрозділів у пішому порядку застосовується під час прориву підготовленої оборони противника, укріплених районів, а також на сильно пересіченій і важкодоступній для танків і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) місцевості. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому атакує противника в ланцюзі безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку танків вогнем стрілецької зброї. Бойові машини піхоти (бронетранспортери) у цьому випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) діють за своїми підрозділами на віддаленні, яке забезпечує надійну підтримку вогнем своєї зброї танків, що атакують, і механізованих підрозділів.

Після спішування особового складу механізованих підрозділів у бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) залишаються навідники-оператори (навідники кулеметів), механіки-водії (водії) і заступники командирів взводів, які вогнем бойових машин піхоти (бронетранспортерів) підтримуютьдії своїх підрозділів.

Механізовані підрозділи на автомобілях атакують противника, як правило, в пішому порядку. В окремих випадках (в розквась, при наявності глибокого снігового покрову) механізовані підрозділи на окремих ділянках можуть атакувати противника десантом на танках. Автомобілі після спішування особового складу відводяться в призначені місця збору та розташовуються поротно або побатальйонно на віддаленні 2-4 км від переднього краю оборони противника.

Атака механізованих підрозділів на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) застосовується, коли оборона противника надійно подавлена і знищена більша частина його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а механізовані підрозділи на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) – в бойовій лінії за танками на віддаленні 100-200 м, і ведуть вогонь з усіх своїх вогневих засобів.