Порівняйте шляхи виходу з Великої депресії США та Німеччини

США. Сутність політики «Нового курсу» Ф. Рузвельта полягала в активізації ролі держави, включення її до процесів регулювання економічного життя. Лінія «Нового курсу» передбачала жорстку боротьбу і являла собою певну рівнодіючу багатьох сил: велико­го бізнесу, банківських кіл, дрібних підприємців, фермерів, профспілок, широких мас працюючих і велику кількість безробіт­них. Основні заходи «Нового курсу»:

3) Комплекс заходів для оздоровлення фінансово-банківської системи. Проведення банківської і фінансової реформ (оголошення надзвичайного стану і закриття всіх банків країни; ухвалення Надзвичайного закону про банки, що передбачав поетапне відкриття банків залежно від їх функціональних можливостей; ухвалення закону, що заборонив експорт золота і припинення обміну банкнот на золото; проведення штучної девальвації долара; полегшення доступу до кредиту).

4) Комплекс заходів для відновлення промисловості. Ухвалення закону про відновлення національної промисловості.

5) Заходи щодо відновлення сільського господарства (ухвалення закону про регулювання с/г, його заходи: скорочення посівних площ і поголів’я худоби, за що запроваджували компенсації та премії; фінансування фермерської заборгованості; кредитування фермерів).

6) Заходи щодо врегулювання трудових відносин (ухвалення закону Вагнера, суть якого полягала у визнанні необхідності захисту робітниками своїх інтересів через професійні спілки і за допомогою укладання з підприємцями колективних договорів).

7) Заходи щодо соціальної підтримки (Закон про соціальне забезпечення; Закон про справедливі умови праці).

Німеччина. Велика депресія» 1929-—1933 років далася взнаки й на гос­подарському житті Німеччини через «прив'язку» економіки до іноземних кредитів зі США, Великої Британії та Франції.

Нездатність уряду Веймарскої республіки ефективно протиді­яти економічній кризі, намагання монополій відновити втрачені позиції на світових ринках, різке падіння життєвого рівня були головними чинниками встановлення фашистського режиму в Ні­меччині 1933 року й приходу до влади НСДАП.

Економічна політика фашизму мала яскраво виражений статистичний характер. Антикризові заходи набули рис надзвичайних, оскільки переслідували не так тактичні цілі виведення господар­ства у режим зростання, як стратегічні військово-політичні: повер­нення втрачених територій і ринків збуту, подальше розширення кордонів Німеччини, зрештою — світове панування. Прихід до влади уряду на чолі з Гітлером спонукав швидке і рішуче проведення політики, спрямованої на встановлення «нового порядку», за умов якого економічний та військовий потенціал Німеччини буду максимізований, і країна у такий спосіб відродить колишню міць і вплив. Принципи та заходи «Нового порядку»: 1) примусове картелювання промисловості; 2) ліквідація свободи торгівлі і вільних ринків; 3) контроль над цінами і заробітною платою; 4)централізований адміністративний розподіл трудових і матеріальних ресурсів; 5)жорстке обмеження управлінських функцій і управлінської свободи підприємців; 6)прагнення до максимальної самозабезпеченості всіма ресурсами; 7)протекціоністська зовнішньоторговельна політика.