У другій половині ХХ ст. людство вступило в епоху сучасної науково-технічної революції. Термін «науково-технічна революція» запровадив Дж. Бернал (1901—1971) у праці «Світ без війни».
Характерними ознаками НТР у 50—80-х роках ХХ ст. слід вважати:
· революційні зміни в науці (передусім у фундаментальних науках: фізиці, математиці, біології, хімії);
· розвиток прикладних наук та значення їх у доведенні успіхів НТР до ринку;
· виникнення нового напряму науково-технічного прогресу — автоматизації (часткова або повна заміна участі людини в отриманні, перетворенні тавикористанні енергії, матеріалів й інформації автоматизованими засобамивиробництва);
· запровадження гнучких автоматизованих систем (ГАС) і автоматизованих систем управління (АСУ).
Вплив НТР на розвиток національних економік визначався низкою структурних зрушень у господарських комплексах, а саме:
· домінуванням обробної промисловості над видобувною;
· позиціонуванням нафтохімії як провідної галузі промислового виробництва;
|
|
· нововведеннями в енергетиці (створення атомної промисловості, будівництво атомних електростанцій);
· виникненням космології — нової галузі науки і сфери діяльності людини тощо.
НТР запровадила нові пропорції між сферою матеріального виробництва
та невиробничою сферою — інфраструктурою, галузями, що обслуговують
матеріальне виробництво, — торгівлею, банківською справою, освітою,
сферою побутових послуг. Чисельність зайнятих в інфраструктурі зростала
швидше, ніж у матеріальному виробництві (у США вже у 1960-ті роки вона
випередила матеріальне виробництво в абсолютних розмірах).
Розвиток науки, техніки і технологій після Другої світової війни сприяв значним успіхам у сільськогосподарському виробництві. Цей феномен,
що дістав назву «зеленої революції».
Основні концепції НТР:
Найпоширенішою стає американська теорія НТР, сформована переважно завдяки ідеям послідовного представника системного підходу П. Друкера, викладеним у праці «Нове суспільство: Анатомія індустріального ладу» (1949). Саме завдяки цій праці в науковий обіг було запроваджено поняття «друга промислова революція», «нове суспільство», «індустріальне суспільство». Ідея Друкера стосувалася того, що управління має розпочинатися з вироблення цілей та вже потім переходити до визначення функцій, системи взаємодії та процесу, тоді як до цього увагу менеджерів було сконцентровано на функціях і процесах. На окрему увагу в трактуванні НТР та проблем повоєнного розвитку заслуговує теорія «кібернетичної революції» Р. Тібольда, що дістала широкого визнання після публікації у 1964 р. групою американських економістів і громадських діячів «Маніфесту троїстої революції». У цьому маніфесті увага акцентується на важливості великих корпорацій у забезпеченні зростаючої маси різних товарів, головним фактором чого є автоматичні лінії, котрі управляються кібернетикою. Роль держави полягатиме у наданні всім сім’ям із доходами, нижчими від прожиткового мінімуму, систематичної допомоги, а також у стимулюванні кібернетизації й сприянні переходу до «суспільства дозвілля».
|
|
На відміну від концепцій НТР американських авторів європейські концепції 1950—1960-х років створювалися за умов жорстких повоєнних класових зіткнень, значної конкуренції дешевих американських товарів. Основною лінією всіх концепцій стає ідея розвитку виробництва завдяки ускладненню техніки та запровадження автоматизації (послідовники: С. Малле, А. Турен, М. Хайдегер, К. Ясперс, Л. Мемфорд).
Ще існує фабрично-заводська концепція НТР.