Охарактеризуйте НТР та її вплив на розвиток національних економік у 50-80-ті рр. ХХ ст. Порівняйте основні концепції НТР

У другій половині ХХ ст. людство вступило в епоху сучасної науково-технічної революції. Термін «науково-технічна революція» запровадив Дж. Бернал (1901—1971) у праці «Світ без війни».

Характерними ознаками НТР у 50—80-х роках ХХ ст. слід вважати:

· революційні зміни в науці (передусім у фундаментальних науках: фізиці, математиці, біології, хімії);

· розвиток прикладних наук та значення їх у доведенні успіхів НТР до ринку;

· виникнення нового напряму науково-технічного прогресу — автоматизації (часткова або повна заміна участі людини в отриманні, перетворенні тавикористанні енергії, матеріалів й інформації автоматизованими засобамивиробництва);

· запровадження гнучких автоматизованих систем (ГАС) і автоматизованих систем управління (АСУ).

Вплив НТР на розвиток національних економік визначався низкою структурних зрушень у господарських комплексах, а саме:

· домінуванням обробної промисловості над видобувною;

· позиціонуванням нафтохімії як провідної галузі промислового виробництва;

· нововведеннями в енергетиці (створення атомної промисловості, будівництво атомних електростанцій);

· виникненням космології — нової галузі науки і сфери діяльності людини тощо.

НТР запровадила нові пропорції між сферою матеріального виробництва

та невиробничою сферою — інфраструктурою, галузями, що обслуговують

матеріальне виробництво, — торгівлею, банківською справою, освітою,

сферою побутових послуг. Чисельність зайнятих в інфраструктурі зростала

швидше, ніж у матеріальному виробництві (у США вже у 1960-ті роки вона

випередила матеріальне виробництво в абсолютних розмірах).

Розвиток науки, техніки і технологій після Другої світової війни сприяв значним успіхам у сільськогосподарському виробництві. Цей феномен,

що дістав назву «зеленої революції».

Основні концепції НТР:

Найпоширенішою стає американська теорія НТР, сформована переважно завдяки ідеям послідовного представника системного підходу П. Друкера, викладеним у праці «Нове суспільство: Анатомія індустріального ладу» (1949). Саме завдяки цій праці в науковий обіг було запроваджено поняття «друга промислова революція», «нове суспільство», «індустріальне суспільство». Ідея Друкера стосувалася того, що управління має розпочинатися з вироблення цілей та вже потім переходити до визначення функцій, системи взаємодії та процесу, тоді як до цього увагу менеджерів було сконцентровано на функціях і процесах. На окрему увагу в трактуванні НТР та проблем повоєнного розвитку заслуговує теорія «кібернетичної революції» Р. Тібольда, що дістала широкого визнання після публікації у 1964 р. групою американських економістів і громадських діячів «Маніфесту троїстої революції». У цьому маніфесті увага акцентується на важливості великих корпорацій у забезпеченні зростаючої маси різних товарів, головним фактором чого є автоматичні лінії, котрі управляються кібернетикою. Роль держави полягатиме у наданні всім сім’ям із доходами, нижчими від прожиткового мінімуму, систематичної допомоги, а також у стимулюванні кібернетизації й сприянні переходу до «суспільства дозвілля».

На відміну від концепцій НТР американських авторів європейські концепції 1950—1960-х років створювалися за умов жорстких повоєнних класових зіткнень, значної конкуренції дешевих американських товарів. Основною лінією всіх концепцій стає ідея розвитку виробництва завдяки ускладненню техніки та запровадження автоматизації (послідовники: С. Малле, А. Турен, М. Хайдегер, К. Ясперс, Л. Мемфорд).

Ще існує фабрично-заводська концепція НТР.