Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, при яких платежі здійснюються без участі готівки шляхом перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача грошей, або шляхом заліку взаємних зобов'язань.
Безготівковий обіг має істотні переваги перед готівковим, і пояснюється такими обставинами:
по-перше, створюються сприятливі умови для державного регулювання і належного контролю грошового обігу;
по-друге, забезпечується своєчасність розрахунків між суб'єктами грошового обігу за реалізовані товари і надані послуги;
по-третє, прискорення обігу грошових коштів забезпечує тісний зв'язок суб'єктів господарювання з банками і впливає на функціонування грошового ринку, а це в свою чергу відіграє важливу роль у поліпшенні економічного становища суб'єктів господарювання.
Зміст безготівкових розрахунків полягає у перерахуванні певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
|
|
Відносини, в яких одна сторона здійснює платежі на користь іншої через кредитні установи, називаються розрахунковими. Розрахункові правовідносинивиникають між організаціями в процесі здійснення розрахунків у безготівковому порядку через кредитні установи.
Основою правового регулювання безготівкових розрахунків є Закон України від 5.04.2001р. «Про платіжні системи і переказ грошей в Україні».
Принципи розрахункових правовідносин:
всі підприємства та організації зобов'язані зберігати свої кошти на рахунках в установах банку, за винятком залишків готівки в їхніх касах у межах встановленого банком ліміту;
розрахунки між підприємствами та організаціями здійснюються, як правило, безготівковим способом через банки;
безготівкові розрахунки проводяться за діючими формами розрахунків;
суб'єкти господарювання мають право вільного вибору умов про попередню оплату товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, закріплених в законодавстві;
платежі проводяться за рахунок коштів платника або за рахунок, банківського кредиту;
списання коштів з рахунків клієнтів здійснюється тільки за їх розпорядженням, або з їхньої згоди (за акцептом);
при проведенні розрахункових операцій банки контролюють додержання підприємствами, і організаціями розрахункової та касової дисципліни.
При проведенні розрахунків у відносинах між установами банків і власниками рахунків беруть участь, як правило, три суб'єкти (продавець, покупець-платник і банк). Сторони (банк і суб'єкти господарської діяльності) зобов'язані дотримуватись закону і договірних умов. Порядок проведення розрахунків регулюється чинним законодавством. Це означає, що сторони в розрахункових відносинах повинні чітко виконувати встановлені приписи.
|
|
Однак, відповідно до вимог законодавства, необхідним юридичним фактом для виникнення розрахункових правовідносин є договір на розрахунково-касове обслуговування.