Класифікація ревізій фінансово-господарської діяльності, особливості їх проведення

Ревізії фінансово-господарської діяльності класифікують за такими ознаками:

1) за ставленням до плану роботи;

2) за повнотою перевірки господарських операцій;

3) за широтою охоплених питань;

4) за повторюваністю.

Практичне значення класифікації ревізій полягає в тому, що вона дає змогу розраховувати необхідний робочий час для перевірок і складати конкретні й реальні плани ревізій.

Під час проведення суцільних документальних ревізій досліджуються всі господарські операції об'єкта ревізії і за весь ревізійний період. Такі ревізії проводяться, як правило, на вимогу правоохоронних органів. При суцільній перевірці перевіряються всі документи і реєстри бухгалтерського обліку, відображено фінансово-господарську діяльність. Суцільна перевірка може застосовуватися не тільки для з'ясування всіх операцій фінансово-господарської діяльності установи, а й для окремих однорідних операцій. При ревізіях фінансово-господарської діяльності суцільній перевірці підлягають касові і банківські операції, інші питання ревізії можуть перевірятись вибірково. У разі встановлення нестач, крадіжок, зловживань суцільній перевірці також підлягають операції, щодо яких виявлені зазначені порушення. Згідно із завданнями, які ставляться перед ревізією, можуть перевірятися всі документи і матеріальні цінності або лише їх частина, вибірково за певний період.

Суцільні перевірки фінансово-господарської діяльності через затрати на них великої кількості робочого часу проводяться порівняно рідко. На практиці більш поширені вибіркові перевірки, в ході яких дослідженню підлягає частина господарських операцій, документів та реєстрів бухгалтерського обліку за попередньо затвердженим планом (наприклад, перевірка оприбуткування та правильності списання продуктів харчування в закладах освіти, лікарнях). Водночас деякі господарські операції перевіряються не за весь ревізійний період, а лише за окремі відрізки часу. При підготовці та здійсненні таких ревізій дуже важливо правильно обрати відрізок часу, за який потрібно проводити перевірки відповідних первинних документів і операцій, а також визначити їх кількість. Це залежить від кваліфікації і досвіду ревізорів.

Вибіркові ревізії - один з основних способів перевірки фінансово-господарської діяльності установ, коли досліджуються документи щодо окремих операцій. Але методика їх проведення розроблена ще не повністю. Часто навіть досвідченим ревізорам не завжди вдається виділити з загальної маси дослідження потрібну частину документів або господарських операцій. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявлено серйозні порушення і зловживання, то ревізор повинен провести суцільну перевірку видатків. Слід мати на увазі, що лише суцільна перевірка повністю гарантує виявлення наявних в установах і організаціях недоліків та порушень.

Під час ревізій може перевірятися вся фінансово-господарська діяльність установи. Така ревізія називається повною.

Часткові ревізії - це такі, коли перевірці підлягає будь-який вид операцій (наприклад, касові операції, банківські операції, витрата певних матеріалів, розрахункові операції). У практиці ревізійної роботи застосовуються також комбіновані ревізії, тобто поєднання їх різних видів.

Тематичні ревізії передбачають перевірку однотипних установ і організацій або окремих сфер їх роботи за спеціальною тематикою. Мета тематичних ревізій полягає в одержанні загальної характеристики стану справ з окремих питань. Під час цих ревізій перевіряється, наприклад, раціональне використання нафтопродуктів, правильність використання і повнота повернення бюджетної позики, правильність нарахування і виплати премій, нормування і використання обігових активів. Це дає можливість за наслідками тематичних ревізій, проведених на значній кількості однотипних об'єктів, проаналізувати і глибше визначити фактичний стан справ з метою його поліпшення не лише на об'єктах, що перевіряються, а і в інших установах та організаціях.

Фінансові (некомплексні) ревізії проводяться одним ревізором шляхом перевірки фінансово-господарської діяль­ності установи за даними бухгалтерської документації, облікових реєстрів і звітності. Ця форма ревізії найпоширеніша у застосуванні контрольно-ревізійною службою, при цьому означення "фінансова" здебільшого зникає (оминається).

Комплексні документальні ревізії здійснюються бригадою ревізорів і спеціалістів з метою перевірки цілеспрямованості і законності господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни, забезпечення збереження державної власності, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Проведення комплексної ревізії на сьогодні найбільш ефективне, бо це забезпечує насамперед системне вивчення економіки підприємства: з'ясування взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками, технікою, технологією і організацією виробництва; спонукає до збереження і раціонального використання ресурсів; зумовлює дотримання планової, звітної і фінансової дисципліни.

Основною ознакою комплексної ревізії є участь в її проведенні спеціалістів різних галузей (економістів, бухгалтерів, технологів, інженерів, будівельників тощо), які поряд із фінансовою стороною перевіряють на підприємстві якісний, технологічний рівень виробництва. У комплексній ревізії органічно поєднані документальна ревізія, за якої послідовно перевіряється доцільність і законність господарських операцій, дотримання фінансової і кошторисної дисципліни, забезпечення збереження державної власності, і перевірка загального стану господарства на всіх його ланках. Звичайно ж, комплексна ревізія с одночасно і повною ревізією.

Первинна ревізія проводиться ревізором за його робочим планом.

Необхідність повторних ревізій виникає у разі поверхового проведення первинної ревізії, необ'єктивного висвітлення фактів порушення чинних інструкцій і положень щодо проведення ревізій, порушення дисципліни ревізійним апаратом протягом ревізії, а також з деяких інших причин. На повторні ревізії, як правило, призначають інших ревізорів.

Додаткові ревізії проводяться у разі виявлення нових обставин, не виявлених первинними або повторними ревізіями, після закінчення первинної або повторної ревізії з ініціативи органу контролю або на вимогу установ, які контролюються.

Отже, ревізії фінансово-господарської діяльності підпри­ємств проводяться шляхом: а) перевірки дотримання підприємством чинних законодавчих і нормативних актів; б) уважного і всебічного контролю за грошовими коштами і матеріальними цінностями; в) проведення зустрічних перевірок в установах банку, постачальників і споживачів; г) контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво; ґ) контрольних аналізів готової продукції; д) перевірки правильності застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції та природних втрат; е) перевірки зберігання грошових коштів та матеріальних цінностей, організації їх інвентаризації; є) ретельної перевірки правильності віднесення витрат на виробництво і розрахунків з бюджетом; ж) перевірки дотримання методики оцінювання майна при реалізації та приватизації, проведення індексації.

Завдання для самостійної роботи

1. Ознайомтеся зі стандартами державного фінансового контролю.

2. Дослідіть порядок призначення ревізій ДКРС.

3. Запропонуйте організацію роботи суб 'єктів контролю.

Запитання для обговорення

1. У чому полягає суть рівнево-організаційної форми контролю?

2. Як визначається контрольно-ревізійна діяльність та її процедури?

3. Які стадії контрольно-ревізійного процесу?

4. У чому суть принципів планування?

5. Які кчасифікаційні ознаки ревізій?

6. Якими правами та обоє 'язками наділено ревізора?

7. У чому відмінність компетенції ревізора від аудитора?

8. Як взаємодіє ДКРС з органами влади, правоохоронними структурами та ЦП А?

Основна література

1. Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.93 №2939-ХІІ (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - №13. - С. 110.

2. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (зі змінами і доповненнями) // Бух. облік і аудит. - 1999. - №6. - С. 9 -13.

3. Германчук П. К, Стефанюк І. Б., Рубан Н. І., Александров В. Т., Назарчук О. І. Державний фінансовий контроль: ревізія та аудит. К: НВП "АВТ", 2004. - 424 с. (інтегрований навчально-атестаційний комплекс).

4. Дікань Л. В. Контроль і ревізія: Навчальний посібник. - К: Центр навчальної літератури, 2004. -245 с.

5. Живко 3. Б., Живко М. О. Контрольно-ревізійна діяльність: Методичні рекомендації і завдання для проведення модулю та екзамену з курсу "Контрольно-ревізійна діяльність". - Львів: ЛЮІ МВС України, 2006. - 64 с.

6. Живко 3. Б. Контрольно-ревізійна діяльність: Методичні рекомен­дації і завдання для проведення модулю та екзамену з курсу "Контрольно-ревізійна діяльність". - 2-е вид. перероб. - Львів: Край, 2006.- 156 с.

7. Живко 3. Б. Судова бухгалтерія: теорія, методика, практика. 4 1.-Навч.-метод, посібник. - Львів: Камула, 2006. - 152 с.

8. Живко 3. Б. Судова бухгалтерія: Навчально-методичний посібник. -К.: Атіка, 2007. - 344 с.

9. Муміїнова-Савіна Г. Г., Кравець В. М., Мазур О. А., Галенко О. М., Кириленко В. Б. Тим, хто не нехтує законом. Контроль, ревізія та аудит у комерційних банках України. - К.: Факт, 2001. - 448 с.

10. Мурашко В. М., Сторожук Т. М., Мурашко О. В. Контроль і ревізія фінансово-господарської діяльності: Навчальний посібник / За заг. ред. П. В. Мельника. - К: ЦНЛ, 2003. - 311 с.

11. Павлюк В. В. Контроль і ревізія: Навчальний посібник. - Донецьк, Кассіопея, 2000.- 135 с.

12. Павлюк В. В., Сердюк В. М., Акаев Ш. М. Контроль і ревізія. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 196 с.

13. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія: Підручник. - 4-е вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2002. - 253 с. - (Вища освіта XXI століття).

Додаткова література

1. Білуха Н. Т. Теорія фінансово-господарського контролю й аудиту: Підручник. - К.: ПП "Влад і Влада", 1996. - 320 с.

2. Живко 3. Б. Контрольно-ревізійна діяльність: Методичні рекомендації для семінарських занять. - Львів: ЛьвДУВС, 2006. - 76 с.

3. Живко 3. Б. Судова бухгалтерія: теорія, методика, практика. 4 2.-Навч.-метод, посібник. - Львів: Камула, 2007. - 255 с.

4. Живко 3. Б., Живко М. О., Живко І. Ю. Словник сучасних економічних термінів. - Львів: Край, 2007. - 384 с.

5. Камлик М. І. Економічна безпека підприємницької діяльності. Економіко-правовий аспект: Навчальний посібник. - К.: Атіка, 2005. -432 с.

6. Мельник Л. Г. Информационная экономика. - Сумы: ИТД "Университетская книга", 2003.-288 с.

7. Мумінова-Савіна Г. Г. Судово-бухгалтерська експертиза: Навч. -метод, посіб. для самост. вивч. дисципліни. - К.: КНЕУ, 2004. - 268 с.

8. Спеціалізований словник економічних термінів: банківська справа, контроль і ревізія, судова бухгалтерія, реклама, менеджмент, захист інформації, економічна безпека, маркетинг / Живко 3. Б., Живко М. О. -Львів: УАД, 2006. - 150 с.

9. Стадиик М. Є. Методика економічних досліджень: Курс лекцій. — Львів: ЛьвЦНТЕІ, 2005. - 88 с.

10. Термінологічний словник ринкової економіки: Глобалізація, марке­тинг, статистика, страхування, фінанси / Тринько P. І., Тринько О. Р. - Львів: НВФ "Українські технологі'ї", 2006. -216 с.