Документарне інкасо — інкасо, яке передбачає надсилання разом із фінансовими комерційних (транспортних) документів

ТЕМА МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ ЗА ДОПОМОГОЮ ІНКАСО

План

1. Сутність та особливості міжнародного інкасо

2. Типи інкасо

3. Сторони-учасники, фази документарного інкасо

4. Витрати за інкасовими операціями

5. Проблеми, переваги та недоліки інкасової форми розрахунків

Сутність та особливості міжнародного інкасо

Найважливіша мета експортера — зберегти товаророзпорядчі документи до того часу, доки імпортер не заплатить за товар або не надасть певні гарантії оплати в майбутньому. Її задовольняють за допомогою операції інкасо за ініціативою банку (пряме іноземне інкасо).

Інкасо міжнародне (італ. incasso — виручка, виторг) — форма міжнародних безготівкових розрахунків, яка означає зобов'язання банку однієї країни отримати за дорученням експортера від імпортера суму платежу за контрактом проти передачі документів (фінансових, комерційних) і перерахувати їх експортеру.

Ступінь захищеності, який допускається експортером, залежить від умов інкасо. Інкасові операції здійснюються банками на основі одержаних інструкцій з метою: 1) отримання акцепту (або платежу); 2) надання комерційних документів проти акцепту (або проти платежу).

Послідовність дій при здійсненні операцій з інкасо проти документів у вигляді спрощеної конструкції наведено на схемі1:

Схема 1. Здійснення платежів за допомогою інкасо проти документів

 

1) укладання угоди між покупцем і продавцем;

2) відправка товару;

3) відправка документів (інкасового доручення);

4) передання документів вітчизняним банком в іноземний банк;

5) вручення документів покупцеві проти платежу тощо;

6) платіж вітчизняному банку іноземним банком;

7) виплата продавцю (експортеру) вітчизняним банком.

Згідно з інкасо експортер дає доручення банку в своїй країні (банку-ремітенту) відправити документи банку в країні імпортера (інкасуючому банку). Інкасуючий банк, у свою чергу, подає свої документи імпортеру і згідно з відповідними інструкціями отримує від імпортера або оплату за пред'явленням, або акцепт термінової тратти (торговельний акцепт), яку виписав експортер на ім'я імпортера. Акцепт припускає, що імпортер бере на себе зобов'язання здійснити платіж після завершення строку термінової тратти, яку виписано на його ім'я та ним акцептованої.

Відповідальність банків при здійсненні інкасових операцій обмежується переважно пересиланням і наданням документів проти оплати чи акцепту, але без власного зобов'язання здійснити платіж, якщо покупець не виконає своїх обов'язків з інкасо.

Правові основи здійснення інкасових розрахунків. Стандартні міжнародні правила, що визначають роль і відповідальність банків у процесах інкасування та регулюють правила здійснення інкасових операцій, сформульовані Міжнародною торговою палатою (МТП) та надруковані в Уніфікованих правилах з інкасо (УПІ) (публікація № 522 редакція 1995 p.). Практично всі банки світу дотримуються УПІ, зручних тим, що дають однакове тлумачення терміни і питань, які виникають у практиці розрахунків з інкасо.

УПІ регулюють основні правила та обов'язки банків, атакожїх відповідальність з прийняттям інкасового доручення. Банк-ремітент відповідає за те, щоб вказівки його довірителя були передані інкасуючому банку, а також за можливі помилки. Банки не беруть на себе платіжних зобов'язань і не можуть відповідати за наслідки форс-мажорних обставин, затримки або втрати під час передання інформації чи документів, якщо вони не винні у цьому самі.

 

Типи інкасо

Існують такі типи інкасо: чисте і документарне.

Чисте інкасо — інкасо, в якому задіяні лише фінансові документи (переказні та прості векселі, чеки та інші подібні документи, що використовуються для отримання платежів).

Найпоширенішим документом є тратта (переказний вексель). Згідно з чистим інкасо, комерційні (транспортні) документи, які належать до тратти, можуть бути передані, та надіслані безпосередньо імпортеру, минаючи банк. Коли транспортний документ (коносамент) передається безпосередньо імпортеру, він стає власником товаророзпорядчих документів. Ці транспортні документи називають такими, що «безпосередньо передаються».

Коносамент (франц. connaissement, від connaitre — знати, розуміти) — документ, який видається перевізником вантажу його відправнику, посвідчує прийняття вантажу до перевезення та містить зобов'язання доставити вантаж у пункт призначення і передати його одержувачу.

Передатний напис (індосамент) перевізника або банку-ремітента (інкасуючого банку) в таких випадках не обов'язковий.

Індосамент (нім. Indossament, від лат. in — на і dorsum — спина) — передатний напис на зворотному боці векселя, чека, коносамента та деяких інших цінних паперів, який засвідчує передання прав за цим документом від однієї особи до іншої.

В цьому разі імпортер стає власником товарів до оплати або акцепту тратти шляхом оплати транспортній компанії фрахту (якщо фрахт сплачує покупець) і відповідних витрат. Отже, роль банку експортера (банку-ремітента) полягає лише в пересиланні тратти інкасуючому банку для оплати або акцепту.

Документарне інкасо — інкасо, яке передбачає надсилання разом із фінансовими комерційних (транспортних) документів.

Види і кількість примірників документів мають визнаватися вимогами країни-імпортера. Якщо такі дані відсутні у зовнішньоторговельному контракті, то експортер повинен завчасно з'ясувати ці питання у консульському представництві країни-імпортера.

До таких документів належать:

- термінова тратта або траттана пред'явника;

- коносамент або інший транспортний документ;

- комерційні рахунки-фактури або інвойс;

- свідоцтво про походження;

- страхові поліси або сертифікати тощо.

За наявності в українського банку відповідної валютної (генеральної) ліцензії та здійсненні ним самостійної роботи з інкасо перевірений комплект наданих документів надсилають інкасуючому банку разом з першим примірником інкасового доручення.

Згідно з документарним інкасо банк експортера (банк-ремітент) надсилає документи та свої інструкції із вказівками щодо стягнення інкасо, на які є запит експортера, до банку в країні імпортера (інкасуючого банку). Ці інструкції визначають терміни та умови видачі документів імпортерові. Імпортер отримує документи тільки після виконання певних умов. Порівняно з чистим інкасо при використанні документарного експортер менше ризикує, тому що пересилання товаророзпорядчих документів захищене, якщо оригінальні копії коносамента чи транспортного документа відправляють інкасуючому банку або передають за його вимогою. Після виконання імпортером усіх умов інкасуючий банк передає коносамент імпортеру.