Прийняття рішень типу “виробляти чи купувати”

Рішення, що стосуються вибору варіанта між власним виробництвом напівфаб­рикатів (деталей) чи закупівлею їх зі сторони, залежать від економіч­них і неекономічних чинників.

З економічної точки зору підприємствам вигідно випускати напів­фабрикати власного виробництва за таких умов:

- є достатні обсяги виробничих потужностей;

- ринкова вартість напівфабрикатів перевищує змінні затрати деталей, виготовлених на власних потужностях;

- постійні затрати, пов’язані із закупівлею в іншого постачальника, значні.

Крім того, необхідно враховувати якість продукції, взаємини з постачальниками й ін.

Вибір критеріїв прийняття рішень залежить від міри завантаження виробничих потужностей. Якщо потужності підприємства недовантажені, необхідно порівняти витрати на придбання з додатковими витратами, що виникнуть у результаті самостійного виробництва. Якщо в результаті власного виробництва виникає одне «вузьке місце», то до витрат необхідно додати втрачену вигоду — маржинальний прибуток, від якого приходиться відмовитися через виникнення вузького місця.

Якщо є велика кількість вузьких місць, то рішення можна отримати лише при використанні апарату лінійного програмування.

Критерії вибору між власним виробництвом і закупівлею на стороні представлені в табл. 7.6.

Таблиця 7.6

Критерії вибору між власним виробництвом і закупівлею на стороні

Завантаження потужностей і використання ресурсів	Критерій прийняття рішень	Модель прийняття рішень
Без вузьких місць (недовантаження)	Змінна собівартість плюс додаткові постійні і змінні (тобто релевантні) витрати
Одне вузьке місце (повне завантаження)	Релевантні для ухвалення рішення витрати на одиницю продукції плюс втрачений маржинальний прибуток від виключених з програми продуктів (послуг)
Безліч вузьких місць (повне завантаження)	Упущена вигода
Примітки: kpe — змінні витрати на одиницю продукції при власному виробництві; D kpe — приріст змінних витрат, що виникає у випадку, якщо для самостійного виробництва товарів чи послуг необхідної якості потрібно змінити існуючий технологічний процес; DKFe - додаткові постійні витрати при самостійному виробництві (на місяць): Те — час (у місяцях), протягом якого виникають додаткові постійні витрати; x е — необхідна кількість виробів (послуг): kpf—з мінні витрати на придбання одиниці товарів (послуг) на стороні; Pj — ціна продукції виду j, виключеної з виробничої програми: kpj — змінні витрати на виробництвo продукції; tFj, — споживання вузького місця на одиницю виключеного продукту j -го виду; tEj -— споживання вузького місця на одиницю власного виробництва; D- загальний маржинальний прибуток (cума по усіх видах продукції і послуг); xj — запланована кількість продукції виду j (самостійне виробництво розглядається як один вид продукції, а купівля на стороні — як інший); Ti — обсяг i -го вузького місця, що є у наявності; tij - потреба у вузькому місці типу i для виробництва продукції типу j; pj — ринкова ціна продукції типу j (для самостійно виробленої продукції); якщо продукція не буде реалізована, то ціна приймається рівною нулю; kj -змінні витрати на самостійне виробництво продукції виду j або витрати на придбання цієї продукції на стороні.

Розглянемо конкретний приклад з метою прийняття рішення: “Виробляти чи купувати?”

Компанія “Ковбой” виготовляє електродвигуни, які використовує для виробництва машини. Річна потреба у двигунах складає 30000 штук.

Витрати на виробництво електродвигуна власними силами наведені у калькуляції (табл. 7.7).

Таблиця 7.7

Калькуляція собівартості електродвигуна

Види затрат	Величина затрат, грн.	Характеристика затрат
Прямі матеріали		(релевантні)
Пряма (основна) зарплата		(релевантні)
Виробничі накладні витрати (НВ):
- змінні		(релевантні)
- постійні		(не релевантні)
Разом

Компанія отримала пропозицію купувати двигуни за ціною 180 грн. У цьому випадку вільна виробнича площа може бути передана в оренду за 200 тис. грн. в рік.

Розв’язок:

З метою прийняття виваженого управлінського рішення порахуємо витрати, які будуть характерні при двох варіантах.

Витрати у разі прийняття рішення “виробляти”:

Релевантна собівартість одного двигуна: 50 + 40 + 60 = 150 грн.

Релевантні витрати на весь випуск: 150 х 30 000 шт. = 4 500 000 грн.

Можливі витрати (втрата орендної плати): 200 000 грн.

Загальні релевантні витрати у випадку прийняття рішення “виробляти”:

4 500 000 + 200 000 = 4 700 000 грн.

Витрати у разі рішення «купувати»:

Купівельна вартість двигунів: 180 х 30000 шт. = 5 400 000

Вартість орендної плати (-) 200 000

Загальні витрати у випадку прийняття рішення «купувати»:

5 400 000 – 200 000 = 5 200 000 грн.

Зіставляючи загальні витрати двох варіантів бачимо, що у випадку прийняття рішення “виробляти” це коштуватиме нам 4 700 000 грн., а у випадку прийняття рішення “купувати” – 5 200 000. При цьому втрати у разі прийняття рішення “купувати” складуть 500 000 (4 700 000 – 5 200 000) грн. Висновок: вигідніше виробляти двигуни власними силами.

Проте кількісний аналіз повинен бути доповнений якісним. Досвід показує, що є зовнішні і внутрішні якісні релевантні фактори (табл. 7.8).

Таблиця 7.8

Якісні релевантні фактори

Зовнішні	Внутрішні
- надійність постачальника; - контроль якості постачальника; - взаємовідносини робітників та адміністрації в процесі постачання; - час, що потрібний для виробництва деталей, якщо постачальник не виконує зобов’язання	- наявність потужності; - ноу-хау; - завантаженість персоналу; - технологічні зміни; - інші фактори

Розглянемо ще один приклад такого ж плану: «Приймати чи відхиляти спеціальне замовлення?»

Авіакомпанія «Кий авіа» здійснює різні міжнародні авіарейси. Вона отримала пропозицію від туристичного агентства виділити їй літак для здійснення туристичної подорожі на Гаваї.

Рейс “Київ – Гаваї”

Дохід:

Пасажирські перевезення 2 000 000 грн.

Вантажні перевезення 250 000 грн.

Разом 2 250 000 грн.

Витрати:

Змінні 750 000 грн.

Постійні 850 000 грн.

Разом 1 600 000 грн.

Прибуток 650 000 грн.

 

Туристичне агентство пропонує сплатити 1300 000 грн. за пасажирський рейс “Київ – Гаваї”. При цьому авіакомпанія зекономить 40 000 грн. витрат на резервування та продаж квитків.

У зв'язку з тим, що запропоноване замовлення є додатковим, а всі постійні затрати вже враховано у діяльності авіакомпанії, тому загальний обсяг постійних затрат (850 000 грн.) не зміниться у зв’язку з прийняттям додаткового замовлення. Отже, необхідно врахувати лише змінні затрати.

 

Розв’язок:

Щоб дати відповідь на пропозицію туристичного агентства проведемо диференціальний аналіз з врахуванням наявності вільних потужностей та без їх наявності.

Варіант 1: Компанія має вільні потужності (незадіяні літаки).

Дохід 1 300 000 грн.

Змінні витрати на рейс 750 000 грн.

Витрати на резервування і продаж квитків (-) 40 000 грн.

Разом змінних витрат 710 000 грн.

Маржинальний дохід (1 300 000 – 710 000) 590 000 грн.

Варіант 2: Компанія немає зайвих потужностей.

Для виконання спеціального замовлення слід відмовитись від рейсу “Київ - Сінгапур”, маржинальний дохід від якого становить 700 000 грн.

Дохід 1 300 000 грн.

Змінні витрати на рейс 750 000 грн.

Витрати на резервування і продаж квитків (-) 40 000 грн.

Разом змінних витрат 710 000 грн.

Можливі витрати (втрата доходу від рейсу

“Київ-Сінгапур”) 700 000 грн.

Разом загальні витрати 1 410 000 грн.

Збиток від спец. рейсу (1300000 – 1410000) 110 000 грн.

Як засвідчують вищенаведені дані, фінансовий результат, який отримає авіакомпанія за рахунок виконання додаткового замовлення, при різних варіантах буде різним. Так, у випадку наявності вільних потужностей (незадіяних літаків) маржинальний дохід становитиме 590 000 грн., а у випадку відсутності зайвих потужностей (незадіяних літаків) авіакомпанія отримає збиток в сумі 110 000 грн.

Слід завжди пам’ятати, що в основі рішення стосовно прийняття додаткового замов­лення лежить поведінка затрат залежно від зміни обсягу виробництва. Тому в основі формування ціни має бути величина змінних затрат, а не повна собівартість. Таким чином, приймаючи рішення щодо додаткового замовлення, запропоновану ціну слід зіставити з сумою змінних затрат, а не з повною собівартістю продукції чи послуг.

Підкреслимо закономірності, які слід враховувати, приймаючи ті чи ті рішення на зразок “закуповувати запчастини (напівфабрикати) в іншого виробника чи виробляти на власних потужностях”:

- у періоди падіння ділової активності, керуючись виключно бажанням зберегти кадри, підприємство може прийняти рішення організувати виробництво на власному підприємстві;

- якщо потреба в напівфабрикатах має тимчасовий характер, підприємство повинно замовляти їх у іншого виробника; це надзви­чайно важливо за умови, якщо виробництво напівфабрикатів на власному підприємстві вимагає додаткових капіталовкладень у машини та обладнання - підприємство може опинитись в скрутному становищі (у разі падіння рентабельності нижче запланованої, що пов'язано зі збільшенням середніх постійних затрат);

- виробництво продукції на власних потужностях вимагає участі в цих процесах співробітників управлінських та інженерно-техніч­них служб; якщо ця обставина є або буде в майбутньому перешко­дою під час реалізації інших проектів, це стане вагомим аргумен­том (за інших аналогічних обставин) на користь закупівлі напівфабрикатів у інших виробників;

- у разі виробництва продукції на власних потужностях досягається 100% надійність забезпечення виробничого процесу напівфабрикатами та деталями;

- на користь закупівель у іншого постачальника слугує також аргумент, що постачальник спеціалізується на випуску саме цих напівфабрикатів, а тому володіє великим технологічним досвідом їх виробництва й випускає якісну продукцію.¹