Прийняття рішень щодо вибору найвигіднішої технології виробництва продукції

Вибір технології виробництва здійснюють у разі, якщо одна технологія _______________

¹Нападовська Л.В. Управлінський облік: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. – К: Книга, 2004. – С. 388-389.

забезпечує низькі змінні при високих постійних затратах (фондомістке виробництво), а інша, навпаки, - забезпечує значно вищі змінні затрати на одиницю продукції при нижчих постійних затратах (матеріаломістке або трудомістке вироб­ництво).

Формування вихідної інформації для вибору оптимальної техно­логії виробництва здійснюється за такими етапами:

1) визначається маржинальний дохід та величина прибутку за кожним варіантом;

2) розраховується величина (розмір) беззбиткового обсягу реалізації продукції за кожним варіантом;

3) визначається обсяг реалізації продукції, за яким обидві техно­логії забезпечують однаковий прибуток.

Розглянемо конкретний приклад з метою прийняття рішення щодо вибору оптимальної технології виробництва.

Вихідні дані для прийняття рішення щодо вибору оптимальної технології виробництва згрупуємо у табл. 7.9.

Таблиця 7.9

Вихідні дані для вибору оптимальної технології виробництва, грн.

№ з/п.	Показники	Технологія А	Технологія В
	Ціна реалізації за одиницю продукції
	Змінні затрати на одиницю продукції
	Постійні затрати	100 000	225 000
	Обсяг реалізації, шт.	200 000	200 000

 

З метою прийняття рішення щодо вибору оптимальної технології виробництва проведемо розрахунок показників згідно з наведеними вище етапами:

1. Визначимо маржинальний дохід на одиницю продукції та вели­чину прибутку для кожного варіанта.

Маржинальний дохід:

Технологія А: 50 – 40 = 10 грн. (на одиницю продукції);

10 х 200 000 = 2 000 000 грн. (на весь випуск).

Технологія В: 50 – 30 = 20 грн. (на одиницю продукції);

20 х 200 000 = 4 000 000 грн. (на весь випуск).

Прибуток:

Технологія А: 2 000 000 – 100 000 = 1 900 000 грн.

Технологія В: 4 000 000 – 200 000 = 3 800 000 грн.

2. Визначимо величину (розмір) беззбиткового обсягу реалізації продукції для кожного варіанта.

Технологія А: 100 000: (50 – 40) = 10 000 шт.

Технологія В: 225 000: (50 – 30) = 11 250 шт.

Досягнення точки беззбитковості під час використання технології А відбувається значно швидше (10 000 шт.), ніж тоді, коли викорис­товується технологія В (11 250 шт.). Це означає, що за умови зростання попиту на продукцію прибуток для варіанта А буде одержаний також значно швидше, ніж у разі використання технології В.

Крім того, при малих обсягах попиту технологія А забезпечить значно вищий прибуток, а за значних обсягів реалізації технологія В, навпаки, забезпечить значно більший прибуток, ніж технологія А. Очевидно, має бути точка, в якій обидва варіанти забезпечували б однаковий прибуток за умови однакового обсягу продажу.

3. Визначимо обсяг реалізації продукції, за яким обидві техно­логії забезпечать однаковий прибуток.

Величину прибутку, яка була б однаковою для різних варіантів (технологія А і технологія В), обчислимо за формулою:

Прибуток (А) = Прибуток (В) = Маржинальний дохід – Постійні затрати (7.10)

Підставимо у формулу конкретні дані, позначивши при цьому обсяг реалізації за х:

Прибуток (А) = 10х – 100 000

Прибуток (В) = 20х – 225 000

10х – 100 000 = 20х – 225 000

або 125 000 = 10х; звідси х = 125 000: 10 = 12 500 (шт.)

Отже, в точці з обсягом 12 500 шт. прибуток буде однаковий для варіантів А і В.

Результати проведених розрахунків свідчать, що внаслідок менших постійних затрат для варіанта А можна швидше досягти обсягу беззбитковості, а тому він є більш прибутковим до моменту досягнення критичної точки (з обсягом виробництва 12 500 шт.). Після досягнення точки (обсягу 12 500 шт.) варіант В стає вигіднішим, ніж варіант А, а тому й більш прибутковим. Проте для прийняття остаточного рішення щодо вибору технології виробництва необхідно попередньо детально проаналізувати попит на продукцію, яка випускатиметься.