Залежно від пріоритетної значимості розрізняють такі види фінансових інструментів

Первинні фінансові інструменти (фінансові інструменти першого порядку). Такі фінансові інструменти (як правило, цінні папери) характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі та ін.).

Вторинні фінансові інструменти або деривативи (фінан­сові інструменти другого порядку) характеризують суто цінні папери, що підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, які обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визна­чених умовах у майбутньому періоді. Вони використовуються для проведення спекулятивних фінансових операцій та стра­хування цінового ризику (хеджування). Залежно від складу первинних фінансових інструментів або активів, відповідно до яких вони випущені в обіг, деривативи поділяються на фон­дові, валютні, страхові, товарні та ін. Основними видами деривативів є опціони, свопи, ф'ючерсні і форвардні контракти.

За гарантованістю рівня дохідності фінансові інстру­менти бувають таких видів.

Фінансові інструменти з фіксованим доходом. Вони харак­теризують фінансові інструменти з гарантованим рівнем дохід­ності за їх погашення (або протягом періоду їх обігу) незалеж­но від кон'юнктурних коливань ставки позикового відсотка (норми прибутку на капітал) на фінансовому ринку.

Фінансові інструменти з невизначеним доходом. Вони ха­рактеризують фінансові інструменти, рівень дохідності яких може змінюватись залежно від фінансового стану емітента (прості акції, інвестиційні сертифікати) або у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку (боргові фінансові інструменти з плаваючою відсотковою ставкою, "прив'язаною" до вста­новленої облікової ставки, курсу певної "твердої" іноземної валюти таін.).

За рівнем ризику виділяють такі види фінансових інс­трументів:

— безризикові фінансові інструменти — державні корот­кострокові цінні папери, короткострокові депозитні сертифі­кати найбільш надійних банків, "тверда" іноземна валюта, зо­лото та інші цінні метали та каміння, придбані на короткий період. Термін "безризикові" є певною мірою умовним, оскіль­ки потенційний фінансовий ризик несе в собі будь-який із пе­релічених видів фінансових інструментів;

— фінансові інструменти з низьким рівнем ризику — це як правило, короткострокові боргові фінансові інструменти, що обслуговують ринок грошей, виконання зобов'язань за якими гарантовано стійким фінансовим станом і надійною репута­цією позичальника (характеризується терміном "першоклас­ний позичальник");

— фінансові інструменти з помірним рівнем ризику — гру­пи фінансових інструментів, рівень ризику за якими приблиз­но дорівнює середньоринковому;

— фінансові інструменти з високим рівнем ризику — фі­нансові інструменти, рівень ризику за якими суттєво переви­щує середньоринковий;

— фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику ("спекулятивні") — ті, що характеризуються найвищим рів­нем ризику і використовуються для здійснення найбільш ри­зикованих спекулятивних операцій на фінансовому ринку. Прикладом таких високоризикованих фінансових інструмен­тів є акції венчурних (ризикових) підприємств; облігації з ви­соким рівнем процента, емітовані підприємства, що перебува­ють у кризовому фінансовому стані; опціонні та ф'ючерсні кон­тракти тощо.