Дії патруля при виявленні противника та у разі його нападу

У разі виявлення бойовиків або нападу на піший патруль перший, хто побачить противника, тут же подає встановлений сигнал (наприклад, напад на 5 годин). Кожен, почувши сигнал, дублює його голосом і займає оборону в бік, де вказаний противник. Один із солдатів (призначений раніше), як правило, той, який рухається за начальником патруля, займає оборону в зворотному напрямку із завданням вести спостереження і не допустити раптового нападу на патруль з тилу.

Отримавши сигнал, кожен солдат перекидає свій погляд одночасно з прикладенням до плеча зброї в сторону звідки проводиться напад бойовиків – і шукає ціль в своєму секторі. При виявленні тут же дає коротку прицільну чергу по противнику, знищуючи його або змушуючи притиснутися до землі. Друге – шукає вигідне укриття і швидкими перебіжками займає його. Це можу бути, наприклад, кам’яний паркан, стінка споруди, дерево з широкою основою, будь-яка техніка – тобто все, що підходить для захисту від куль. Зайнявши укриття знову спостерігає за своїм сектором. Після чого проводить обладнання зайнятого укриття для ведення вогню і орієнтується, хто з товаришів знаходиться праворуч і ліворуч від нього.

Командир відділення (начальник патруля) орієнтується в обстановці, що склалася, виявляє сили і засоби противника, оцінює розташування своїх бійців, подає необхідні команди відповідно до обстановки, організує відбиття нападу.

Патруль займає оборону по фронту до 30 метрів, інтервал між солдатами до десяти метрів. Таке розміщення дозволяє протистояти групам противника, який наступає на фронті приблизно від 50 до 100 метрів.

Фронт наступу противника самостійно розбивається на три рівні частини і прив’язується до розташованих на місцевості орієнтири – це й будуть сектори стрільби. Начальник патруля відповідає за середній сектор стрільби, патрульні праворуч і ліворуч – відповідно за свої сектори. Місця зосередженого вогню призначаються в ході бою начальником патруля, виходячи з дій противника.

Рубежі відкриття вогню не призначаються, бо вогонь ведеться особовим складом патруля – при виявленні та ідентифікації противника.

Призначення секторів стрільби заздалегідь дозволяє при раптовому нападі на патруль скоротити час на вказівки начальника патруля (командира відділення) та відкриття організованого та прицільного вогню по всьому фронту нападу противника.

Начальник патруля, ведучи бій у своєму секторі додатково спостерігає за всією смугою вогню підлеглих. Треба відзначити що при цьому кожен військовослужбовець постійно доповідає йому про результати бою у своєму секторі, це допомагає командиру контролювати обстановку. Він здійснює управління вогнем:

- виявляє де і як противник натупає;

- визначає як його ефективніше знищити;

- віддає постійні вказівки підлеглим.

Виявивши на якомусь з напрямків велику кількість противника дає команду на його знищення зосередженим вогнем. Якщо противник намагається зробити обхід або охоплення патруля, то як правило, начальник дає команду на організацію кругової оборони до підходу підкріплення.