2018-01-08
394
Прожареною над вогнем петлею необхідно нанести на середину предметного скла краплю фізіологічного розчину. Потім, дотримуючись правил асептики, беруть петлею з пробірки посівний матеріал і занурюють його в краплю. Після цього рівномірно розтирають краплю на склі до розмірів десятикопієчної монети. Мазок повинен бути тонким. Викладач демонструє техніку приготування мазків із бульйонної культури.
Б) Висушування.
Препарати висушують при кімнатній температурі на повітрі. Для прискорення підсушування препарат необхідно підігрівати, держачи скло мазком угору в потоці теплого повітря високо над полум'ям спиртівки.
В) Фіксація.
Фіксація виконує наступні функції: вбити мікроби, забезпечити краще прилипання мазку до скла, зробити мазок більш сприятливим до забарвлення. Для фіксації сухий препарат декілька разів проводять крізь полум'я спиртівки. Швидкість і кратність проведення препарату через полум'я регулюються відчуттям опіку в пальцях. Не можна занадто перегрівати препарат, тому, що порушується структура клітини.
У ряді випадків прогрівання виявляється неможливим (при фіксуванні клітин крові, мазки з тваринних клітин), тому препарати фіксують рідинними фіксаторами: етиловим спиртом, сумішшю Нікіфорова, метиловим спиртом.
Г) Забарвлення.
Фіксовані препарати розміщують на двох паралельних скляних паличках, з'єднаних шлангами, розташованих на краї робочої ванночки.
Покривають розчином одного з барвників (розчин водного фуксину або метиленової сині), і витримують 2-5 хвилин на препараті, а потім його промивають водою, висушують за допомогою фільтрувального паперу.
Завдання 2. Вивчення бактеріальних препаратів за допомогою мікроскопа.
На сухий пофарбований препарат наносять краплю імерсійної олії й вивчаєть за допомогою імерсійного об'єктива. Необхідно відмітити форму клітин, їх розмір, наявність спор. Після мікроскопічного дослідження препарату результати заносять до протоколу у вигляді малюнка з повною латинською назвою об’єкта.
Контрольні запитання:
1. Правила поведінки в мікробіологічній лабораторії.
2. Що собою являє оптичний мікроскоп?
3. Що таке розподільна здатність мікроскопа, від чого вона залежить?
4. Що таке нумерична апертура?
2. Правила мікроскопії.
3. Що таке імерсійна мікроскопія?
3. Техніка приготування мазка.
4. Техніка простого забарвлення бактеріальних препаратів.
Лабораторна робота № 2
Тема: Морфологія бактерій.
Мета роботи: Ознайомитись з морфологічною різноманітністю бактерій.
Матеріали, реактиви, обладнання: тимчасові забарвлені препарати різних морфологічних груп мікроорганізмів, мікроскоп, імерсійне масло.
Основні відомості
Порівняно з морфологічною різноманітністю багатоклітинних організмів, бактерії морфологічно відносно мало диференційовані. Взагалі розрізняють 3 основні форми бактерій:
1) коки - сферичні чи кулясті клітини (від грецького - зерна);
2) бактерії і бацили - паличковидні клітини (від грецького паличка);
3) звиті форми.
Сферичні бактерії найбільш прості форми бактеріальної клітини. Таку форму мають коки, котрі мають діаметр від 1,5 - 2,5 мкм. Коковидні форми не утворюють спор, нерухомі, різноманітні за фізіологічними властивостями і широко розповсюдженні в природі.
Серед коків вирізняють:
а) монококи – якщо після поділу клітини розходяться;
б) диплококи - якщо клітини діляться в одній площині і створюють пари;
в) стрептококи - якщо клітини діляться в одній площині, але не відділяються одна від одної (Streptococcus lactis);
г) тетракоки - коки, які діляться в двох взаємно перпендикулярних площинах, створюючи групу з чотирьох клітин;
д) сарцини. - коки діляться у двох взаємно перпендикулярних площинах і створюють групу з 8-16 клітин. Прикладом сарцин, які зустрічаються в повітрі, воді, у ґрунті є Sаrсіпа Іиtеа, Sаrсіпа flava, Sarcina игеае.
е) стафілококи – скупчення клітин, що нагадують виноградну грону.
Паличковидні бактерії. Найбільш багаточисленною і різноманітною групою є бактерії циліндричної (паличковидні) форми. Серед паличковидних форм виділяють - бацили, це ті палички, які здатні утворювати спори. Не здатні до спороутворення палички називаються бактеріями. Розміри найбільш поширених бактерій, що не утворюють спори, 0,8х3 мкм; розміри бацил – 1,2 х 3,2–11 мкм. Ширина клітини в межах від 0,5х1 мкм. Прикладом можуть бути роди Pseudomonas та Васillus.
Звиті бактерії. До звитих форм відносять вібріони, спірили, спірохети. Вони відрізняються не тільки за довжиною і товщиною, але й за кількістю й характером закрутків.
Вібріони – грамнегативні, злегка скручені палички, розміри від 1 до 3 мкм, спори не утворюють. Деякі з них мають кінцевий джгутик (холерний вібріон). Багато вібріонів як патогенних, так і сапрофітів мешкають у воді.
Спірили – грамнегативні бактерії, які мають різну кількість звивин (3-5) довжиною 5-10 мкм. Більшість з них сапрофіти, живуть у воді, ґрунті, у складі нормальної мікрофлори людини.
Спірохети – мають ряд особливостей. Протоплазма обмежена цитоплазматичною мембраною, клітинна оболонка складається з тонкого шару пептидоглікану. Між клітинною стінкою і цитоплазматичною мембраною знаходяться пучки фібрил, закручені навколо тіла спірохети. Вони надають клітинам гвинтовидної форми й обумовлюють їх рух. Розміри клітин коливаються в широких межах і залежать від виду (довжина до 80 мкм, діаметр 0,1-0,6 мкм). Приклади: Trеропета рaelidит - збудник сифілісу; Воrrelia - збудник зворотного тифу; Lерtоsріrа – збудник жовтяниці.
Хід роботи.
Завдання 1. Вивчення морфології бактерій на тимчасових препаратів.
Необхідно провести мікроскопічне дослідження готових забарвлених препаратів, для чого дають фіксовані препарати представників різних груп мікроорганізмів:
паличковидні бактерії – Рsеudотопаs fluorescens, Вaсіllus subtilis, Аchromobacter sр,
коки – представники родів Місrососсиs, Sаrсіnа, Streptococcus, Staphilоcoccus;
звиті – представники родів Vibrio, Sріrіllит.
Відмітити форму, розміри клітин, наявність спор. Усі розглянуті препарати замалювати
Контрольні запитання:
1. Морфологія коковидних бактерій.
2. Чим за морфологією відрізняються бактерії і бацили?
3. Особливості будови спірил, вібріонів та спірохет.
