Інтерфейс табличного процесора

Міністерство освіти та науки України

Ліцей при Донецькому національному університеті

 

Методичні вказівки до теми

«Електронні таблиці. Табличний процесор Excel»

 

Кретова М.В.

Старший учитель

інформатики

Донецьк

2007
Базова частина

ТАБЛИЧНИЙ ПРОЦЕСОР EXCEL 7.0

 

 

Основні поняття.

Функціональні можливості табличного процесора.

3. Технологія роботи в електронній таблиці.

Електронна таблиця (ЕТ)– найбільш розповсюджена та потужна інформаційна технологія для професійної роботи з даними. Для керування електронною таблицею створені спеціальні програмні продукти – табличні процесори.

Мета теми: ознайомити учнів з функціональними можливостями табличного процесора та загальною методологією використання ЕТ в професійній роботі з даними.

 

Після вивчення теми учні повинні знати:

ü Призначення електронної таблиці.

ü Особливості типового інтерфейсу програми Excel 7.0.

ü Типи даних, які можуть міститься в комірках.

ü Формати уявлення числових та символьних даних.

ü Поняття про абсолютні та відносні адреси.

ü Поняття про формули та функції в арифметичних

виразах.

ü Правила автоматичної зміни відносних адрес.

ü Призначення основних типових команд табличного

процесора.

ü Графічні можливості табличних процесорів для уявлення

даних.

ü Основні технологічні етапи роботи з даними в

середовищі Excel 7.0.

 

1. О с н о в н і п о н я т т я

1.1 Історія появлення та розвитку програм опрацювання електронних таблиць

Ідея створення ЕТ виникла у студента Гарвардського університету Дена Брикліна в 1979 році. Виконуючи набридлі обчислення економічного характеру за допомогою бухгалтерської книги, він та його друг Боб Франкстон, який розбирався в програмуванні, розробили першу програму опрацювання електронної таблиці, яку назвали VisiCalc.

Скоро VisiCalc стала однією із найбільш успішних програм. Спочатку вона призначалася для комп!ютерів типу Apple II, але потім була трансформована для всіх типів комп!ютерів.

Новий суттєвий крок в розвитку електронних таблиць – появлення на ринку в 1982 р. програмних засобів Lotus 1- 2 – 3. Успіх компанії Lotus призвів до посилення конкуренції, яку викликала поява на ринку нових ЕТ, таких, як VP Planner компанії Paperback Software та Quattro Pro компанії Borland International, які запропонували користувачу значно нижчі ціни за якісно аналогічний продукт.

Наступний крок – появлення в 1987 році табличного процесора Excel фірми Microsoft. Ця програма запропонувала більш простий графічний інтерфейс в комбінації із спадаючими меню, значно поширивши можливості пакету та поліпшив якість вихідної інформації. Розширення спектру функціональних можливостей електронної таблиці, як правило, веде до ускладнення роботи з програмою.

Твірцям Excel вдалося знайти золоту середину, максимально полегшив еористувачу роботу з нею. Завдяки цьому Excel швидко набула популярності серед широкого кола користувачів.

 

 

Інтерфейс табличного процесора

Електронна таблиця – це комп’ютерний еквівалент звичайної таблиці, у клітинках (комірках) якої записані дані різних типів: тексти, дати, формули, числа.

 

Інтерфейс Excel складається із вікна програми (додатку) та вікна документа.

 

Вікно програми містить:

 

- заголовок із назвою додатку та кнопками керування вікном;

- меню;

- панелі інструментів;

- поле імені;

- рядок формул;

- рядок стану.

 

Вікно документа містить:

 

- імена стовбців;

- номери рядків;

- комірки;

- смуги прокручування документа;

- ярлички аркушів;

- кнопки прокручування аркушів;

- кнопки переходу по документу.

 

Основні поняття

· Рядки, стовбці, комірки та їх адреси.

 

Робоча область ЕТ складається із рядків та стовбців, які мають свої імена. Імена рядків – це їх номери. Нумерація рядків починається із 1 і закінчується 65 536. Імена стовбців – це літери латинського алфавіту спочатку від A до Z, потім від AA до AZ, потім від BA до BZ, тощо.

Перетин рядка та ствбця утворює комірку таблиці, яка має свою унікальну адресу. Для вказівки адрес комірок використовують так звані посилання (наприклад, А2 або С12).

Комірка -це область, яка визначається перетином стовбця та рядка електронної таблиці.

Адреса комірки визначається назвою (номером) стовбця і номером рядка.

Посилання – це засіб (формат) указання адреси комірки.

· Указання блоку комірок

Блок комірок – це група послідовних комірок.

 

В ЕТ існує поняття б л о к у (діапазону) к о м і р о к, який також має свою унікальну адресу. В якості блоку комірок може роздивлятись рядок або частина рядка, стовбець або частина стовбця, а також прямокутник,що складається із декількох рядків та стовбців або їх частин (мал. 1). Адреса блоку задається указанням посилань першої та останньої його комірок, між якими, наприклад, ставиться розділювач – двокрапка <:> або дві крапки уряд <..>.

Приклад 1.

Ø Адреса комірки, яка утворена перетином стовбця G та рядка 3, буде виражатися посиланням G3.

Ø Адреса блоку, який утворений частиною рядка 1, буде A1..H1.

Ø Адреса блоку, який утворений частиною ствбця B, буде B1..B10.

Ø Адреса блоку, який утворений у вигляді прямокутника, буде D4..F5.

 

Всі операції в Excel застосовуються або для активної комірки (при відсутності виділеного діапазону), або для діапазону комірок.

Щоб виділити діапазон, в Excel існують такі засоби:

ü із застосуванням миші;

ü із застосуванням клавіатури;

ü за допомогою поля імені.