Правила виконання робіт в лабораторії. Методичні рекомендації

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

до виконання лабораторних робіт

для студентів

напряму підготовки 6.050901 «Радіотехніка»

 

всіх форм навчання

 

Рекомендовано вченою радою
радіотехнічного факультету НТУУ „КПІ”

 

 

Київ

НТУУ «КПІ»

Електроживлення радіоелектронної апаратури: Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт для студентів напряму підготовки 6.050901 „Радіотехніка” всіх форм навчання / Уклад. О.М.Антонець, В.О.Дмитрук, В.О.Піддубний – К.: НТУУ «КПІ», 2012. – 25 с.

 

Гриф надано вченою радою радіотехнічного факультету НТУУ "КПІ"

(Протокол № ____ від _________________)

 

Рекомендовано навчально-методичною комісією радіотехнічного факультету

(Протокол № ____ від _________________)

 

 

Навчальне видання

 

ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ

РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ АПАРАТУРИ

 

Методичні рекомендації

до виконання лабораторних робіт

для студентів напряму підготовки 6.050901

„Радіотехніка” всіх форм навчання

 

Укладачі: Антонець Олександр Миколайович, асистент

Дмитрук Віктор Опанасович, канд. техн. наук, доц.

Піддубний Володимир Олексійович, канд. техн. наук, доц.

 

Відповідальний редактор Правда В.І.

канд. техн. наук, проф.

Рецензент.

канд. техн. наук, доц.

 

За редакцією укладачів

 

 

НТУУ «КПІ»

Радіотехнічний факультет

03056, Київ, вул. Політехнічна, 12, корп. 17

Тел./факс (044) 454-92-93

 

Зміст

Вступ............................................................…............…….…….....….…….…....4

1. Загальні вказівки до виконання……...............................................................4

1.1. Правила виконання робіт в лабораторії……………………….…...……4

1.2. Інструкція з техніки безпеки та опис лабораторного макету…….…....6

1.3. Зміст та оформлення звіту……………………………………………..….7

1.4. Опис робочого місця……………………………………………….…….9

1.5. Опис лабораторного макету…………………………………….……….9

2. Лабораторна робота №1 «Дослідження схем випрямлячів»……………..11

3. Лабораторна робота №2 «Дослідження згладжуючих фільтрів»….…….13

4. Лабораторна робота №3 «Дослідження стабілізаторів напруги»………..15

5. Лабораторна робота №4 «Дослідження джерел живлення з перетворенням частоти»……………………………………………………………..…….…17

6. Література………………………………………………………...………….20

6.1. Список основної рекомендованої літератури………………………….20

6.2. Список допоміжної рекомендованої літератури………………………21

7. Додатки

 

Вступ

Основна мета методичних вказівок – допомогти студентам в виконанні лабораторних робіт з дисципліни, сформувати у студентів навички проведення експериментальних досліджень джерел живлення та закріпити отримані на лекціях теоретичні знання.

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

Перед виконанням лабораторних робіт студенти повинні самостійно вивчити відповідні розділи дисципліни за рекомендованою літературою і конспектом лекцій, зміст лабораторної роботи, порядок її виконання, ознайомитися з методикою підготовки приладів до роботи та проведення вимірювань за їх допомогою. Перед початком виконання кожної роботи студенти проходять перевірку, на якій повинні показати розуміння мети і змісту роботи. Студенти, які отримали незадовільну оцінку, до лабораторної роботи не допускаються. Приступати до виконання лабораторної роботи можна тільки з дозволу викладача. Результати виконання лабораторної роботи у вигляді розрахунків, графіків, осцилограм та інші матеріали пред’являються викладачу.

Правила виконання робіт в лабораторії

1. Перед початком занять у лабораторії кожна група поділяється на бригади з 2-3 осіб.

2. При підготовці до роботи студенти повинні:

а) ознайомитися з програмою досліджень за методичними вказівками до лабораторної роботи;

б) вивчити схему лабораторного макета;

в) скласти схему досліджень, яка дозволяє виконати всі пункти програми;

г) визначити порядок виконання лабораторної роботи.

3. Виконанню кожної лабораторної роботи передує перевірка готовності студента до роботи в лабораторії, яка виконується викладачем в лабораторії перед початком занять. При цьому кожен студент повинен подати заготовлену форму звіту по роботі, що включає в собі: титульний лист, схему досліджень за п. 2, та необхідні розрахунки, якщо вони включені у програму роботи.

Викладач задає кожному студенту контрольні запитання по темі роботи.

До виконання роботи студенти допускаються при умові подання оформлених звітів з попередніх робіт, при задовільних відповідях на контрольні запитання і наявності заготовленої форми звіту з виконуваної роботи.

4. При виконанні лабораторних досліджень необхідно керуватися інструкцією з техніки безпеки, ознайомлення з якою повинно бути затверджено підписом студента.

5. Ввімкнення макету проводиться тільки після перевірки інженером зібраної схеми досліджень і з дозволу викладача.

6. При вивченні експериментальних залежностей спочатку потрібно вивчити характерні точки кривих, а потім знімати залежність, змінюючи аргумент нерівномірно - частіше поблизу характерних (екстремальних) точок і рідше на ділянках, де досліджувальна функція монотонна. Для правильного вибору масштабів координатних осей, в яких будуть приведені експериментальні залежності, необхідно спочатку візуально продивитися залежності і визначити мінімальні і максимальні значення досліджуваних величин.

7. Розрахунки, зв’язані з обробкою експериментальних даних, виконуються у лабораторії в процесі дослідження. Всі графіки, потрібні для програми досліджень, також накреслюються в процесі роботи.

8. Робота вважається закінченою після огляду та затвердження одержаних матеріалів викладачем. Кінцева оцінка з лабораторної роботи виставляється на підставі результатів попереднього опитування з врахуванням якості виконання роботи в лабораторії і бесіди викладача із студентом за результатами досліджень.

 

 

1.2. Інструкція з техніки безпеки та опис
лабораторного макета

1. Всі студенти, які виконують лабораторні роботи, повинні ознайомитися з даною інструкцією.

2. Студенти, не ознайомлені з технікою безпеки та з лабораторним макетом, до роботи у лабораторії не допускаються.

3. До всіх електрощитів підведена напруга 380 та 220 вольт, вона небезпечна для життя. За нормальних умов роботи, для людини вважається безпечною напруга 40 вольт, а у вологих приміщеннях до 12 вольт. Ступінь небезпеки напруги змінюється в залежності від її частоти. Найбільшу небезпеку являє собою напруга з частотою у межах 40-60 Гц. Тому всім, хто виконує роботи, необхідно суворо дотримуватись правил безпеки і вимагати від інших додержання цих правил. Враження струмом може статися при безпосередньому доторканні до металевих провідників, що знаходяться під напругою.

4. Під час роботи студенти повинні бути уважними, не торкатися руками до елементів схеми лабораторного макета та іншого обладнання в лабораторії, що знаходяться під напругою.

5. Студенти не повинні загромаджувати робочі місця предметами, які не відносяться до виконання лабораторної роботи.

6. Перед складанням схеми досліджень і до перевірки її інженером вмикати щитові вимикачі та вставляти вилки шнурів живлення від приладів в розетки не дозволяється.

7. Подавати напругу живлення на пристрій і користуватися іншими ручками та перемикачами можна тільки з дозволу викладача і згідно з порядком виконання відповідної лабораторної роботи.

8. Вмикаючи напругу, попередьте про це інших учасників роботи.

9. Забороняється залишати схему досліджень під напругою без нагляду. При виконанні робіт на робочому місці повинно бути не менше двох чоловік.

10. Забороняється відволікати увагу тих, хто працює з приладами і схемами, що знаходяться під напругою.

11. Забороняється виймати прилади з корпусу та проводити їх ремонт під час роботи.

12. При виявленні неполадок у приладах та порушень техніки безпеки негайно вимкніть живлення і запросіть інженера.

13. Після закінчення роботи в лабораторії необхідно вимкнути джерела живлення і вимірювальні прилади з мережі, розібрати схему досліджень і здати робоче місце інженеру.

14. Студенти, що не виконують положень, передбачених цією інструкцією, від роботи в лабораторії відсторонюються.

1.3. Зміст та оформлення звіту

1. Звіти з лабораторних робіт виконуються кожним студентом індивідуально на окремих аркушах формату А4.

2. Титульний лист звіту виконують наступним чином:

Міністерство освіти та науки

Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут"
Радіотехнічний факультет

Кафедра радіотехнічних пристроїв та систем

 

ЗВІТ

 

про лабораторну роботу з

дисципліни "ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ РАДІОЕЛЕКТРОННОЇ

АПАРАТУРИ "

___________________________________________

(назва роботи)

 

студента третього курсу, групи_________________

___________________________________________

(прізвище, ім’я та по-батькові)

 

Дата___________

3. Зазначається мета роботи. Приводиться принципова схема досліджень, дається стислий опис схеми і характеристика вимірювальних приладів, що використовуються.

4. Послідовно викладається процес підготовки експериментального пристрою до початку досліджень.

5. Зазначається, які конкретно досліджувались залежності. Подаються результати проведеної роботи у вигляді розрахунків, графіків, таблиць, осцилограм.

6. Графіки будуються на міліметрівці з обов’язковим позначенням масштабу та розмірності вимірюваних величин на координатних осях. На кожному графіку проставляються експериментальні точки, позначаються осі координат з вказівкою розмірностей відкладених величин.

7. В кінці звіту проводиться аналіз проведених досліджень, даються пояснення отриманих результатів та хід експериментальних залежностей і,при навності, причини розходження експериментальних даних з теоретичними.

8. У формулах та електричних схемах слід використовувати умовні позначення, які відповідають стандартам ЄСКД. Усі обчислення і результати розрахунків треба виконувати в одиницях міжнародної системи (СІ). Особливу увагу потрібно приділяти викладенню результатів аналізу отриманих даних та формулюванню висновків про роботу.

1.4. Опис робочого місця

В курсі “Електроживлення радіоелектронної апаратури” передбачено виконання наступних лабораторних робіт:

1. Лабораторна робота №1 – Дослідження схем випрямлячів.

2. Лабораторна робота №2 – Дослідження згладжувальних фільтрів.

3. Лабораторна робота №3 – Дослідження стабілізаторів напруги.

4. Лабораторна робота №4 – Дослідження джерел живлення з перетворенням напруги.

Для лабораторних робіт (ЛР) на робочих місцях використовуються прилади:

1. Лабораторний макет (ЛМ).

2. Осцилограф (Осц).

3. Лабораторний автотрансформатор (ЛАТР).

4. Вольтметр для вимірювання змінної напруги (В).

У відповідності до номера ЛР робочі місця облаштовуються наступними приладами:

ЛР №1 – ЛМ, Осц, В.

ЛР №2, ЛР №4 – ЛМ, Осц.

ЛР №3 – ЛАТР, ЛМ, Осц.

 

 

1.5. Опис лабораторного макету

Розташування органів управління, що знаходяться на передній панелі ЛМ, приведено на рис.1, а схема ЛМ - на рис.2.

Рис. 1. Розташування органів управління на передній панелі лабораторного макета

Рис. 2. Електрична схема лабораторного макета

Вимикач SA1 підключає первинну обмотку силового знижуючого трансформатора TV1 до мережі електроживлення напругою 220 В та частотою 50 Гц. До двох послідовно з’єднаних вторинних обмоток за допомогою перемикача SA2 можна підключити чотири схеми випрямлячів:

1. Однофазна однотактна – SA2.2

2. Двофазна однотактна – SA2.3

3. Однофазна двотактна (мостова або схема Греца) – SA2.4

4. Подвоєння напруги (схема Латура) - SA2.5.

До кожної з приведених схем випрямлячів за допомогою перемикача SA3 можна підключити різні види навантаження:

1. Активне - SA3.2

2. Ємнісно-активне - SA3.1

3. Індуктивно-активне - SA3.3.

Величина активного навантаження змінюється за допомогою резистора R9. При цьому напруга та струм контролюються за допомогою вольтметра PV1 (шкала 50 В) та амперметра PA1 (шкала 500 мА).

До схем випрямлячів з ємнісним фільтром (крім схеми Латура) за допомогою перемикача SA4 підключається компенсаційний стабілізатор, вихідну напругу якого можна змінювати за допомогою резистора R6.

Блок живлення з перетворенням напруги вмикається перемикачем SA5. Пояснення схеми цього блока приведено в описі ЛР №4.

Точки схеми, між якими необхідно проводити вимірювання та спостереження форми напруги пронумеровані і виведені на відповідні контрольні гнізда на передній панелі ЛМ.

Величини струмів, що протікають в різних колах схеми вимірюються за допомогою осцилографа по падінню напруги на відповідних резисторах. Такий метод вимірювання дозволяє одночасно з вимірюванням величини спостерігати і форму струмів.

 

 

Лабораторна робота 1

ДОСЛІДЖЕННЯ СХЕМ ВИПРЯМЛЯЧІВ

2.1. Мета і зміст роботи

Мета та зміст роботи: ознайомитися із схемами випрямлячів; дослідити залежність напруги на діодах та струмів через діоди і вторинну обмотку трансформатора від схеми випрямляча та виду навантаження; зняти зовнішні характеристики випрямлячів з ємнісно-активним навантаженням.

2.2. Завдання для самостійної підготовки

1. Ознайомитися зі схемою лабораторного макета.

2. Накреслити схеми випрямлячів з трансформатором, вказавши положення перемикача SA2.

3. Визначити, між якими контрольними точками схеми можна виміряти напругу на вторинній обмотці трансформатора, напругу на діодах, струми через діоди та вторинну обмотку трансформатора і вказати ці точки на кожній схемі у звіті.

4. Накреслити одну з чотирьох схем випрямлячів з підключеним активним, ємнісно-активним та індуктивно-активним навантаженнями, вказавши положення перемикача SA3. Опір навантаження та вимірювальні прилади зобразити в спрощеному вигляді.

5. Розробити методику зняття зовнішніх характеристик випрямлячів з ємнісно-активним навантаженням та накреслити систему координат для побудови чотирьох графіків, враховуючи, що максимальне значення вимірюваної напруги вольтметром PV1 становить 50 В, а максимальне значення вимірюваного струму амперметром PA1 становить 500 мА.

2.3. Порядок виконання роботи

1. Виміряти амплітудне та діюче значення напруг вторинної обмотки трансформатора без навантаження та порівняти співвідношення цих величин.

2. При середньому активному навантаженні замалювати одна під одною в єдиному масштабі часу осцилограми напруг на вторинній обмотці трансформатора та навантажені для кожної схеми випрямляча вказавши значення цих напруг.

3. Завдання п.2 повторити для ємнісно-активного навантаження.

4. Завдання п.2 повторити для індуктивно-активного навантаження.

5. Для мостової схеми випрямляча в єдиному масштабі часу при фіксованому середньому положенні опору навантаження замалювати одна під одною осцилограми струмів через діоди при різних видах навантаження, вказавши амплітудне значення цих струмів.

6. Для всіх схем випрямлячів при ємнісно-активному навантаженні зняти та побудувати графіки зовнішніх характеристик в одній системі координат.

2.4. Контрольні запитання

1. Пояснити характер зовнішніх характеристик.

2. Що таке електрорушійна сила джерела живлення?

3. Яким вимогам повинні задовольняти діоди в схемах випрямлячів?

4. Пояснити залежність форми імпульсів струму у вторинній обмотці трансформатора від навантаження.

5. Як розрахувати внутрішній опір випрямляча за зовнішніми характеристиками?

6. Як розрахувати внутрішній опір джерела живлення з опорами первинної та вторинної обмоток трансформатора, коефіцієнтом трансформації та діодним випрямлячем?

 

Лабораторна робота 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗГЛАДЖУЮЧИХ ФІЛЬТРІВ

3.1. Мета і зміст роботи

Мета роботи і зміст: ознайомитись із схемами фільтрів; дослідити залежність напруг від схеми фільтра; дослідити залежність коефіцієнта пульсації для різних фільтрів від на вантаження.

3.2. Завдання для самостійної підготовки

1. Накреслити структурну схему обладнання робочого місця ЛР №2 та ознайомитися зі схемою лабораторного макета.

2. Накреслити мостову схему випрямляча з ємнісним та індуктивним фільтрами зі спрощеним зображенням опору навантаження та вимірювальних приладів, вказавши положення перемикача SA3.

3. Визначити, між якими контрольними точками схеми можна виміряти та спостерігати форми напруг на реактивних елементах фільтрів та навантаженні і форми струмів, що протікають через реактивні елементи фільтрів та навантаження і вказати ці точки на схемах у звіті.

4. Розробити методику розрахунку коефіцієнта пульсації вихідної напруги за допомогою осцилографа. Формулу розрахунку і графічне пояснення привести у звіті.

3.3. Порядок виконання роботи

1. При середньому активному навантаженні замалювати одна під одною в єдиному масштабі часу осцилограми напруг на навантаженні без фільтра і з ємнісним фільтром та осцилограми форми струмів, які протікають через діоди випрямляча, конденсатор фільтра та навантаження, вказавши на графіках всі значення величин.

2. При середньому активному навантаженні замалювати одна під одною в єдиному масштабі часу осцилограми струму на навантаженні без фільтра і з індуктивним фільтром та осцилограми форми напруги на виході випрямляча, дроселі фільтра та навантаженні, вказавши на графіках всі значення величин.

3. Розрахувати для мінімального, середнього та максимального навантаження коефіцієнти пульсації для ємнісного та індуктивного фільтра.

3.4. Контрольні запитання

1. Як визначається коефіцієнт фільтрації і що він характеризує?

2. Яким вимогам повинен відповідати згладжувальний фільтр?

3. Пояснити роботу ємнісного фільтра.

4. Пояснити роботу індуктивного фільтра.

5. Яку максимальну напругу на навантаженні в порівняння з напругою вторинної обмотки трансформатора можна отримати при ємнісному фільтрі?

6. Яку максимальну напругу на навантаженні в порівняння з напругою вторинної обмотки трансформатора можна отримати при індуктивному фільтрі?

7. Як залежить коефіцієнт згладжування пульсацій від струму навантаження для ємнісного фільтра?

8. Як залежить коефіцієнт згладжування пульсацій від струму навантаження для індуктивного фільтра?

9. Чому при збільшенні навантаження коефіцієнт пульсації при ємнісному фільтрі збільшується, а при індуктивному - зменшується?

 

Лабораторна робота 3

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАБІЛІЗАТОРІВ НАПРУГИ

Мета і зміст роботи

Мета роботи: ознайомитися зі схемами параметричних та компенсаційних стабілізаторів постійної напруги; дослідити залежність вихідної напруги параметричного стабілізатора від зміни вхідної напруги; дослідити залежність вихідної напруги компенсаційного стабілізатора від зміни вхідної напруги та навантаження; порівняти коефіцієнти пульсації напруги на вході та виході компенсаційного стабілізатора; розрахувати ККД компенсаційного стабілізатора.

4.2. Завдання для самостійної підготовки

1. Накреслити структурну схему обладнання робочого місця ЛР №3 та ознайомитися зі схемою лабораторного макета.

2. Накреслити схему параметричного стабілізатора із ємнісним фільтром на вході та вказати контрольні точки, між якими виконуються необхідні вимірювання.

3. Накреслити схему компенсаційного стабілізатора із ємнісним фільтром на вході та спрощеним зображенням опору навантаження і вимірювальних приладів із зазначенням контрольних точок для виконання необхідних вимірювань

4. Розробити методику розрахунку ККД компенсаційного стабілізатора та привести формулу для його розрахунку.

4.3. Порядок виконання роботи

1. При зміні напруг електричної мережі на -20%...+10% від номінального її значення зняти залежність вихідної напруги параметричного стабілізатора від зміни вхідної і побудувати графік.

2. При середньому активному навантаженні зняти залежність вихідної напруги компенсаційного стабілізатора від зміни вхідної і побудувати графік. Для цього напругу мережі змінювати в межах -20%...+10% від номінального її значення.

3. Зняти зовнішню характеристику компенсаційного стабілізатора при номінальному значенні напруги електричної мережі.

4. Для максимального навантаження при номінальному значенні напруги електричної мережі розрахувати коефіцієнти пульсації на вході і виході компенсаційного стабілізатора.

5. Для максимального навантаження і збільшеному на 10% значенні номінальної напруги розрахувати ККД компенсаційного стабілізатора та визначити потужність, що розсіюється на регулювальному транзисторі.

4.4. Контрольні запитання

1. Привести методику розрахунку параметричного стабілізатора?

2. Пояснити принцип роботи параметричного стабілізатора.

3. Вказати основний недолік компенсаційних стабілізаторів.

4. Пояснити принцип роботи схеми компенсаційного стабілізатора?

5. Захист ДЖ від КЗ.

6. Від чого залежить ККД стабілізатора?

7. Привести методику розрахунку компенсаційних стабілізаторів.

 

 

Лабораторна робота 4

ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ЖИВЛЕННЯ З ПЕРЕТВОРЕННЯМ ЧАСТОТИ

5.1. Опис лабораторного макету

При виконанні ЛР №4 використовується блок живлення з перетворенням частоти БЖПЧ за схемою лабораторного макету показаного на Рис.2. Живлення БЖПЧ, схема якого приведена на рис.3, здійснюється від регульованого стабілізованого джерела напруги з ЛР №3, яке подається за допомогою перемикача SA5.

Схема являє собою мостовий інвертор на транзисторах VT1...VT4, який керується сигналами, що поступають з ШІМ-контролера (мікросхема TL494). Структурна схема контролера проведена на рис.4, а епюри напруг, що пояснюють його роботу – на рис.5.

Рис.3. Схема БЖПЧ

 

Рис.4. Структурна схема мікросхеми TL494

Рис.5. Часові діаграми роботи мікросхеми TL494

5.2. Мета і зміст роботи

Мета роботи: ознайомитися з роботою мостового інвертора та ШІМ-контролера на мікросхемі TL494; дослідити роботу транзисторів інвертора в ключовому режимі; дослідити залежність випрямленої напруги від зміни напруги живлення та навантаження при вимкненому та увімкненому зворотному зв’язку; дослідити залежність ширини імпульсів керування транзисторами від зміни вхідної напруги та навантаження при увімкненому зворотному зв’язку.

5.3. Завдання для самостійної підготовки

1. Ознайомитися з внутрішньою структурою мікросхеми TL494.

2. Накреслити мостову схему інвертора з трансформатором, випрямлячем, фільтром, подільником зворотного зв’язку, навантаженням та показати підключення баз транзисторів інвертора до вихідних транзисторів мікросхеми TL494.

5.4. Порядок виконання роботи

1. При максимальному значенні вхідної напруги та середньому активному навантаженні і вимкненому колі зворотного зв’язку розглянути та замалювати одна під одною в єдиному масштабі часу осцилограми напруг генератора (точка 1 правого блоку контрольних точок (ПБКТ)), напруги керування транзисторами інвертора (точка 2 ПБКТ), колекторної напруги (точка 3 ПБКТ), напруги первинної обмотки трансформатора (точки 4 та 5 ПБКТ), випрямленої напруги (точка 6 ПБКТ), форми струму первинної обмотки трансформатора (точки 3 та 4 ПБКТ).

2. При вимкненому колі зворотного зв’язку зняти залежність випрямленої напруги від зміни вхідної напруги та зняти зовнішню характеристику БЖПЧ. Вихідну напругу змінювати від 9 В до максимального значення.

3. Завдання п.2 виконати для увімкненого кола зворотного зв’язку.

4. При мінімальному (але не в режимі холостого ходу) активному навантаженні і увімкненому колі зворотного зв’язку замалювати осцилограми керуючих імпульсів (точка 2 ПБКТ) при кількох значеннях вхідної напруги вибраному в інтервалі напруг від 9 В до максимального значення.

5. При максимальному значенні вхідної напруги та увімкненому колі зворотного зв’язку замалювати осцилограми керуючих імпульсів (точка 2 ПБКТ) при мінімальному, максимальному та кількох проміжних значеннях навантаження.

 

5.5. Контрольні запитання

1. Дати класифікацію джерел живлення з перетворенням напруги.

2. Пояснити принцип роботи однотактних прямоходових інверторів.

3. Пояснити принцип роботи однотактних зворотноходових інверторів.

4. Пояснити принцип роботи мостових схем інверторів.

5. Пояснити принцип роботи напівмостових схем інверторів.

6. Пояснити принцип роботи інверторів із середньою точкою трансформатора ізовнішнім збудженням.

7. Дати класифікацію ключових (імпульсних) стабілізаторів напруги (КСН).

8. Пояснити принцип роботи знижувального КСН.

9. Пояснити принцип роботи підвищувального КСН.

10.Пояснити принцип роботи полярно-інвертуючого КСН.

6. ЛІТЕРАТУРА

6.1. Список основної рекомендованої літератури

1. Китаев В.Е. Расчет источников электропитания устройств связи / В.Е.Китаев, А.А.Бокуняев, М.Ф.Колканов – М.:Радио и связь, 1993. – 232 с.

2. Векслер Г.С Электропитающие устройства электроакустической и кинотехнической аппаратуры / Г.С.Векслер, В.В.Пилинский - К.: Вища школа, 1986. – 383 с.

3. Костиков В.Г. Источники электропитания электронных средств. Схемотехника и конструирование / В.Г.Костиков, Е.М.Парфенов, В.А.Шахнов – М.: Гарячая линия – Телеком, 2001. – 344 с.

4. Енергозабезпечення електронної апаратури. Практикум:Навч. посібник /В.В.Пілінський, М.В.Радіонова та ін. – К.: Вища школа, 1994. – 258 с.

5. Сергеев Б.С. Схемотехника функциональных узлов источников вторичного электропитания: Справочник / Б.С.Сергеев – М.: Радио и связь, 1992. – 224 с.

6. Берзин О.К. Источники электропитания радиоэлектронной аппаратуры / О.К.Берзин, В.Г.Костиков, В.А.Шахнов – М.: «Трил», 2000. – 400 с.

7. Варламов В.Р. Современные источники питания: Справочник / В.Р.Варламов – М.: ДМК Пресс,2001. – 192 с.

8. Семенов Б.Ю. Силовая электроника для любителей и профессионалов / Б.Ю.Семенов – М.: «СОЛОН-Р», 2001. – 323 с.

6.2. Список допоміжної рекомендованої літератури

1. Радіотехніка: Енциклопедичний навчальний довідник / За ред. Ю.Л.Мазора, Є.А.Мачуського, В.І.Правди. – К.: Вища шк., 1999. – 838 с.

2. Прянишников В.А. Электроника: Курс лекций. / В.А.Прянишников – СПб.: КОРОНА принт, 2000. – 416 с.

3. Иванов-Цыганов А.И. Электротехнические устройства радиосистем / А.И.Иванов-Цыганов - М.: Высшая школа, 1991. – 304 с.

4. Готтлиб И.М. Источники питания. Инверторы, конверторы, линейные и импульсные стабилизаторы / И.М.Готтлиб – М.: Постмаркет, 2000. – 192 с.

5. Браун Марти. Источники питания. Расчет и конструирование / М.Браун – М.: МК-Пресс, 2007. – 288 с.

6. Никитин А.П., Шумаков А.Г. Источники вторичного электропитания. – К.: НАУ, 2006.

7. ДОДАТКИ

7.1. Інженерний розрахунок силового трансформатора

Вхідні дані для розрахунку:

1. Напруга первинної обмотки трансформатора,

2. Форма напруги первинної обмотки трансформатора – синусоїда чи меандр

3. Напруга вторинної обмотки трансформатора,

4. Струм вторинної обмотки трансформатора,

 

Розрахунок

1. Визначаємо потужність трансформатора, Вт

де - ККД трансформатора,

2. За величиною добутку площі поперечного перетину сталі S _СТна площу вікна S _B вибираємо осердя трансформатора, м²

,

де - коефіцієнт форми напруги

для синусоїди -

для меандру -

- частота напруги, Гц

- максимальна магнітна індукція, Тл

Для сталі на частоті 50 Гц Тл

Із зростанням частоти падає (табл.1)

Таблиця 1. Залежність від частоти

 

, Гц
,Тл	1,4	1,0	0,8	0,6

 

Для феритів Тл

- густина струму в обмотках трансформатора

А/м²

3. Визначаємо кількість витків первинної та вторинної обмоток

4. Перевіряємо, чи поміщаються обмотки у вікні трансформатора.