Рольова гра як провідна діяльність у дошкільному віці

За своїм походженням і змістом гра є соціальним явищем, зумовленим розвитком суспільства і його культури. Це особливі форми життя дитини у суспільстві, діяльність, у якій дитина в ігрових умовах виконує ролі дорослих, відтворює їхнє життя, працю, стосунки; форма пізнання світу, провідна діяльність, в якій дитина задовольняє свої пізнавальні, соціальні, моральні, естетичні потреби. У грі дитина долає суперечність між прагненням до більшої самостійності, активної участі у житті дорослих із реальними можливостями щодо цього.

У дошкільному віці гра стає провідним видом діяльності не тому, що вона займає найбільше часу дитини, а тому, що зумовлює якісні зміни у її психіці.

Гра дошкільнят має рольовий характер. її передумови формуються у предметній діяльності дитини раннього віку, якій притаманні:

- відокремлення дій від предмета, узагальнення їх;

- використання дитиною неоформлених предметів як замінників інших;

- відокремлення своїх дій від дій дорослих і виникнення особистих дій дитини;

- порівняння своїх дій з діями дорослих і ототожнення їх;

Соціальна ситуація розвитку дитини дошкільного віку.

Дошкільний вік триває з 3 до 6 років

Звідси альтернативна назва періоду - вік "чомучок"

Соціальна ситуація розвитку дитини в дошкільному віці визначається активізацією спілкування дитини з дорослими та однолітками. Спілкування з дорослими розгортається на основі значної самостійності дошкільника, розширення його пізнання оточуючої дійсності. Завдяки використанню провідного засобу спілкування - мови та постановці запитань діти потужно поповнюють свої уявлення про світ. Дошкільники задають тисячі запитань. Вони хочуть з'ясувати, чому сонце світить, звідки беруться діти, куди зникає ніч, із чого зроблені зорі та багато іншого. Перебуваючи в ролі слухача, учня, малюк вимагає ставлення дорослого до нього як до партнера, товариша. Таке співробітництво дитини з дорослим має назву пізнавального спілкування. У дошкільному віці виникає й супутня форма спілкування - особистісна, яка характеризується тим, що дитина намагається обговорювати з дорослими поведінку і вчинки інших людей.

Форми спілкування дошкільнят з дорослими:

Пізнавальна-постановка дитиною запитань щодо навколишньої дійсності.

Особистісно-обговорення поведінки та вчинків людей.

Вікова психологія як наука. Основні розділи вікової психології

Вікова психологія - галузь психологічної науки, що вивчає вікову динаміку психіки людини, онтогенез психічних процесів і психологічних якостей особистості людини, яка розвивається. Об'єкт вікової психології - вікові зміни психіки, поведінки, життєдіяльності та особистості людини. Предмет вікової психології - закони, закономірності, тенденції зміни психіки, поведінки, життєдіяльності та особистості людини в процесі його життя. Розділами вікової психології є дитяча психологія, предметом вивчення якої є розвиток психіки дитини від зародження до 10 років, підліткова психологія, що спеціалізується на вивченні психологічних особливостей підлітків 10 - 15 років, психологія юнацтва, яка охоплює розвиток психіки людини з 15 до 21 року, психологія ранньої та середньої дорослості, що з'ясовує зміст і зміни психіки особистості впродовж 21 - 60 років її життєвого шляху, психологія людей похилого віку - геронтопсихологія, що вивчає психологічні особливості людини після 60-річного віку її життя.