Поняття й структура фінансової системи держави

Поняття,ознаки та функції фінансів

Фінанси — це система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту і національного доходу. На мікрорівні об'єктом акумуляції, використання, розподілу і перерозподілу виступають грошові доходи і фонди окремих підприємств і організацій.

Найважливiшi ознаки, властивостi, риси, що розкривають сутнiсть фiнансiв, знаходять своє вираження в їхнiх функцiях.

Розподiльча функцiя фiнансiв гарантує забезпечення державою суб’єктiв вiдносин потрібними грошовими ресурсами, пiдтримку суспiльних пропорцiй. Об’єктом регулювання виступає частина сукупного суспiльного продукту, що надходить державi. Суб’єктами вiдносин — держава, територiальнi громади, юридичнi й фiзичнi особи.

Розподiльчу функцiю фiнансiв реалiзують на декількох рiвнях:

1) внутрiшньогосподарський — характеризує розподiл грошових ресурсiв усерединi пiдприємства (формування фондів матерiальних витрат, заробiтної плати, прибутку);

2) внутрiшньогалузевий — забезпечує розподiл коштiв усерединi галузi, мiж пiдгалузями. Насамперед йдеться про розподiл коштiв основних галузей матерiального виробництва (промисловiсть, сiльське господарство, транспорт, зв’язок, будiвництво);

3) мiжгалузевий — розподiл грошових ресурсiв мiж основними галузями. В цих умовах формують основнi пропорції суспiльного вiдтворення;

4) мiжтериторiальний — гарантує надходження коштів окремим регiонам держави, залежить вiд адмiнiстративно-територiального подiлу держави й забезпечує утворення мiсцевих бюджетiв.

Контролюючу функцію фiнансiв органiчно пов’язано з розподiльчою. Вони, фактично, є єдиним механiзмом. Здiйснюючи розподiл грошових фондiв, держава одночасно контролює їхнi розмiри, спiввiдношення, пропорцiї. Контролюючою функцiєю фiнансiв вiдслiдковують увесь процес розподiлу й руху грошових ресурсiв.

Поняття й структура фінансової системи держави

Фінанси, становлячи цілісну, однорідну систему, передбачають певну внутрішню видову диференціацію, яка зумовлена більш детальним, спеціальним аналізом внутрішніх складових частин фінансів, що відрізняються специфічними особливостями і режимами. За цих умов однорідні, єдині за формами і методами відносини визначаються як фінансовий інститут. Наявність єдиних за природою та змістом, але різних за формою фінансових інститутів спричинена різноманіттям сфер застосування фінансів, напрямами їх реалізації.

Сукупність взаємозалежних, взаємодіючих фінансових інститутів становить фінансову систему держави.

За внутрішньою структурою - це сукупність відносно відокремлених та взаємопов'язаних сфер і ланок, які відображають специфічні форми та методи фінансових відносин.

За організаційною будовою - це сукупність фінансових органів та інституцій, які управляють грошовими потоками в економіці та характеризують систему управління фінансами у країні.

У складі фінансової системи виділяють такі сфери:

- централізовані фінанси, основу яких становлять державні фінанси;

- децентралізовані фінанси, що включають фінанси суб'єктів господарювання (підприємств) та фінанси населення;

- фінансову інфраструктуру, що включає фінансовий ринок та систему органів управління фінансами.