Аміак: фізичні хім. Властивості

Аміа́к, амоніа́к, NH3 — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. Використовують переважно для виробництва азотних добрив, вибухових речовин і азотної кислоти. Рідкий аміак використовується в холодильних установках. Застосовується в медицині. При −33,35°С і звичайному тиску аміак скраплюється в безбарвну рідину, а при −77,75 °C замерзає, перетворюючись у безбарвну кристалічну масу.

Молекули аміаку утворюються за допомогою ковалентних зв'язків. Електронна і структурна формули молекули аміаку такі: . Однак зв'язки N — Н в молекулі аміаку полярні, оскільки електронна пара зміщена до атома азоту. Тому атом азоту має негативний заряд, а атом водню — позитивний. У хімічному відношенні аміак є відновником, а сам звичайно окиснюється до вільного азоту. Так, в атмосфері кисню аміак горить за реакцією: 4NH3 + 3O2 = 2N2 + 6H2O.

Нітратна кислота (HNO3) — сильна одноосновна кислота. Високо корозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окисник. Нітратна кислота — дуже сильний окисник. Окислює сірку (до H2SO4), фосфор (H3PO4), руйнує органічні речовини. Ступінь відновлення HNO3 залежить від її концентрації і активності відновника. Солі нітратної кислоти називаються нітритами. Нітрити набагато стійкіші, ніж сама кислота, всі вони токсичні. Азо́тні до́брива — азотовмісні речовини, які вносять у ґрунт з метою підвищення врожайності с.-г. культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин є гній, сеча тварин, торф, пташиний послід, зелене добриво, компости, відходи сільського господарства.Особливо великого значення набули мінеральні азотні добрива. Вони містять азот в нітратній, аміачній, нітратно-аміачній формі. Аміачні добрива краще вбираються ґрунтом, через це вони придатніші для завчасного внесення. Норми внесення А. д. залежать від ґрунтово-кліматич. умов, біологіч. особливостей культур і способу внесення добрив.

Хімія фосфору.

Фосфор належить до поширених у природі хімічних елементів. Внаслідок своєї високої хімічної активності Фосфор у вільному стані не трапляється. осфор входить до складу білків, а тому без нього не можуть існувати живі організми. В рослинах він зосереджений у плодах та насінні; в тваринних організмах - у нервових тканинах, м'язах, скелеті. ↓атоми фосфору мають властивості окисника і, приєднуючи від атомів інших елементів три електрони, яких бракує для заповнення зовнішньої оболонки, перетворюються в негативно тривалентні йони: Р0 + 3e = Р3-. Фосфор менш активний окисник, ніж азот, оскільки його валентні електрони перебувають далі від ядра атома і слабше з ним зв'язані, ніж валентні електрони атомів азоту.↓Атоми фосфору можуть також втрачати свої валентні електрони, перетворюючись при цьому в позитивно заряджені йони, наприклад Р0 — 5е = Р5+. У зв'язку з більшою віддаленістю валентних електронів від ядра атома фосфор набагато легше віддає ці електрони, ніж азот. ↓ З киснем фосфор сполучається досить енергійно 4P + 5O2 = 2P2O5 утворюючи пентаоксид фосфору. Фосфор досить легко реагує і з іншими неметалами, особливо з хлором 2P + 5Cl2 = 2PCl5. ↓ При дуже високій температурі фосфор, подібно до азоту, може сполучатися з багатьма металами, утворюючи фосфіди: ↓2P + 3Ca = Ca3P2. ↓ З воднем фосфор безпосередньо не взаємодіє. Але посереднім шляхом можна одержати сполуки фосфору з воднем. Наприклад, при дії на фосфід кальцію розведеної хлоридної кислоти Ca3P2+6HCl = 3CaCl2 + 2PH3↑. ↓ Пента оксид фосфору(V)має формулу P4O10 це твердий оксид. P4O10 дуже активно взаємодіє з водою (поглинає воду навіть з вибухом), утворюючи суміші фосфорних кислот, склад яких залежить від кількості води та інших умов: ↓ P4O10+6H2O→4H3PO4(-177кДж).↓Оксид фосфору (V) отримують спалюванням фосфору P4+5O2→P4O10+ 2984кДж.

триоксид дифосфора або оксид фосфору (Ш) -біла кристалічна речовина, дуже отруйна. на повітрі окислюється в оксид фосфору (Y), у воді розчиняється з утворенням фосфористої кислоти НзРОз.Фосфорні кислоти-сполуки фосфору зі ступенем окислення +5. ↓ При взаємодії вищого оксиду фосфору з водою на холоді виходить метафосфорная кислота HPO 3, що представляє собою прозору склоподібну масу. При розведенні її водою утворюється ортофосфорна кислота H3PO4. .↓Фосфор, як азот і калій, необхідні для нормального розвитку рослин. Джерелом фосфору для рослин є фосфати ґрунту, головним чином фосфат кальцію Са3(РО4)2. Але в більшості ґрунтів фосфату кальцію мало. Внесення в ґрунт фосфорних добрив, має надзвичайно велике значення для підвищення врожаю сільськогосподарських культур. ↓Основною сировиною для виробництва фосфорних добрив є природні фосфовмістні руди - апатити (до 30%) і фосфорити (15-35% Р2ПРО5), а також багаті фосфором відходи металургійної промисловості. Запаси фосфорних руд в Україні незначні й характеризуються низькою якістю↓Для виробництва фосфорних добрив використовують два способи: 1) термічний - обробка руд високою температурою; ↓2) екстракційний - розкладання руд сірчаною кислотою або сумішшю сарною й азотної кислот. ↓ Фосфорні добрива за розчинністю і доступністю для рослин діляться на групи: водорозчинні, напіврозчинні та нерозчинні.