Матеріал труб вибирається з умов:
- Для господарсько-питного водопроводу — сталеві, оцинковані, або пластикові труби з поліетилену низького тиску, поліетилену високого тиску з урахуванням допустимого тиску (найчастіше 1 мПа). Можна використовувати пластикові труби з сертифікатами, випущені спеціалізованими фірмами.
- Для протипожежного, та господарсько-протипожежного водопроводу – виключно сталеві водогазопровідні труби. Якщо водопровід тільки протипожежний—можна використовувати неоцинковані труби.
- Для технічного водопроводу, все залежить від того, чи використовується продукція для побутових потреб населення. У випадку, якщо да – водопровід повинен бути з матеріалів, що не шкодять здоров'ю людей.
Далі здійснюється трасування квартальної мережі. Глибина закладення квартальної мережі приймається від поверхні землі до нижньої поверхні труби з умов перевищення глибини промерзання ґрунту на 0,3 метра, але не менш за 0,7 м від землі до верха труби.
При трасуванні мереж водопостачання потрібно прагнути до максимального скорочення їх протяжності і створення симетричної схеми розміщення. При тому, розміщення підземних мереж повинно здійснюватися в ув'язці з архітектурно-планувальним рішенням мікрорайону.
|
|
Необхідний тиск в мережі забезпечується гарантійним тиском міської вуличної мережі, а при недостатньому тиску створюється насосами, встановленими за межами житлових будівель, наприклад, в центральному тепловому пункті (ЦТП). Місце розміщення ЦТП повинне бути по можливості в центрі кварталу, неподалік від водопровідного колодязя вуличної мережі. Трубопровід холодного водопроводу В1 трасується через ЦТП з подальшим підведенням до всіх будівель (Мал.. 3.1.)
Мал. 3.1. Генплан дільниці з інженерними мережами.
Магістральні трубопроводи зазвичай прокладаються вздовж капітальних стін з вільним доступом до арматури і з'єднань труб. При наявності протипожежного водопроводу місця розташування пожежних кранів і пожежних стояків регламентуються із забезпеченням максимально вільного доступу — в сходневих клітинах, вестибюлях, коридорах. Їх бажано закільцьовувати з господарсько-питними стояками. Водопровідні стояки рекомендується розміщувати згідно з стандартними монтажними положеннями. Кількість поливальних кранів і місця їх установки визначаються з умов наявності 60-80 м на один кран. Крани розміщуюся у нішах зовнішніх стін на висоті не вище 1 м від відмітки землі для зручності обслуговування.
Після розв'язання всіх цих питань на план типового поверху наносяться стояки і внутриквартирні розводки (мал.3.2). На плані підвалу або технічного поверху (при нижній чи верхній розводці трубопроводів) показуються розводки магістралей і стояки (мал. 3.3). На плані підвалу також показуються водомірний вузол і ввід. При трасуванні вводу необхідно враховувати розташування каналізаційних випусків з дотриманням вимоги відстані вводу від каналізаційних труб не менше 1,5 між їх стінками. Водомір потрібно розміщувати з урахуванням 0,3-1,0 м від рівня чистої підлоги. Схеми водомірних вузлів приведені в [Монтаж внутренних санитарно-технических устройств: Справочник строителя Под ред. М.Г.Староверова. - 3-е изд., перераб. и доп.-М.: Стройиздат, 1984. - 780 с. мал. 34.4, 34.5].
|
|
Всі стояки повинні бути промаркіровані і пронумеровані згідно з стандартною манкіровкою: Ст. В1-1, Ст. В1-2 і т.д.
Аксонометрична схема водопроводу будується з вказівкою всіх елементів мережі. Запірна арматура встановлюється:
- на кожному вводі;
- на кільцевій водопровідній мережі з умов переключення вводів;
- у основі пожежних стояків з числом пожежних кранів 5 та більше;
- у основі господарсько-питних стояків в будівлях 3 і більше поверхів;
- на відгалуженнях, що живлять 5 водорозбірних точок та більше.
- на відгалуженнях до квартир та підведеннях до змивних бачків, до водонагрівачів та групових умивальників та душів;
- перед поливними кранами.
На схемі повинні бути показані відмітки: землі, підлоги підвалу, поверхів, трубопроводів і поливальних кранів, а також відмітку точки приєднання диктуючого водорозбірного устрою.
Мал. 3.2. План типового поверху.
При складанні схеми квартирних розводок горизонтальні підводки до санітарних приладів прокладають прямолінійно з незначним схилом (0,002-0,005) до стояка. Вісь холодного горизонтального трубопроводу потрібно прокладати на 300 мм вище за відмітку чистої підлоги. Висоту встановлення водорозбірної арматури необхідно приймати згідно табл. 3.1.
Мал. 3.3. План підвалу.
Таблиця 3.1.
Висота Н встановлення водорозбірної арматури від підлоги до
горизонтальної вісі крана або змішувача і діаметр підводки ДУ, мм
Тип арматуры | Діаметр підводки ДУ, мм | Висота Н від подлоги, мм |
Водорозбірні крани і змішувачі: до раковин | 1100 (250*) | |
до мийок | 1050 (200*) | |
Туалетні крани | 1000 (200*) | |
Змивні крани для унітазів | 20-25 | |
Змішувачі: загальні для ванн і умивальників | 1100* | |
для ванн і душових піддонів | 800* | |
Душові сітки | - | 2100-2250 (до низу сітки) |
Змішувачі для душів | ||
Пожежні крани | 50; 65 |
*Висота від борту санітарного приладу до горизонтальної вісі крану або змішувача.
У підвалі магістралі прокладаються з ухилом 0,002-0,005 у бік випуску і на 0,2-0,3 м нижче за стелю.
Приклад аксонометричної схеми холодного водопроводу приведений на мал. 3.4.
Мал. 3.4. Розрахункова аксонометрична схема холодного водопроводу.