Наддніпрянська україна

ТЕМА: КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Загальна характеристика української культури другої половини ХIХ – початку ХХ ст.:

Формування української нації викликає рух за розвиток національної культури, посилює процес пробудження національної свідомості, інтерес суспільства до свого історичного минулого, усної народної творчості, етнографії, мови.

Царат не визнавав української мови, виступав проти видання українських книжок. Висловлюючи думки «верхівки», реакційний літератор М. Грач заявляв, що «малороссийское наречие» є не що інше як «суржик російської та польської мов».

Після реформи 1861 р. швидко розвивався український національний рух, який значною мірою спирався на «громади». Практична робота «громад» переважно складалася із культурницьких заходів, участі в роботі недільних шкіл, видання підручників, публікацій усної народної творчості.

Розвиваються українська класичну музика та реалістичне образотворче мистецтво. Високого рівня досягає реалістичний театр (М. Кропивницький, І. Карпенко-Карий, М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та ін.).

У літературі розвивається реалізм. Визначним її досягненням було створення широкої галереї узагальнених соціальних типів.

НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА

Освіта	Рівень письменності в Україні був нижчим порівняно з європейським: 70 % населення не вміли читати й писати, у початкових, неповних середніх і середніх школах навчалося надзвичайно мало учнів. На території України на початку 20 ст. не було жодного вищого навчального закладу з українською мовою навчання, не було жодної української школи на державному утриманні   1861 р. — видання «Букваря южнорусского» Т. Шевченка.   1864 р. — новий статут про гімназії двох типів — класичні гімназії й реальні училища. 1865 р. — відкриття в Одесі Новоросійського університету, третього в Україні.   1898 р. — заснування Київського політехнічного інституту.   У 1897 р. в Україні існувало 16 798 початкових шкіл, 129 гімназій (52 чоловічі та жіночі); крім того, у великих містах діяли приватні гімназії 1905 р. — скасування обмежень українського слова — наслідок першої російської революції 1906 р. — заснування культурно-освітніх товариств «Просвіта» в Києві, Полтаві, Одесі, Чернігові. В їх роботі, брали участь М. Коцюбинський і Б. Грінченко   На західноукраїнських землях стан освіти був не кращим. На початку 20 ст. третина галицьких сіл не мала початкових шкіл, а кожне шосте село не мало жодної школи.   1868 р. — заснування у Львові українського культурно-освітнього товариства «Просвіта». 1875 р. — заснування університету в Чернівцях.   У Східній Галичині працює 4 260 класів із польською мовою навчання, 2250 - українською мовою навчання. Діють 5 реальних середніх шкіл, гімназії у Львові й Перемишлі У Північній Буковині працюють 805 початкових шкіл, гімназія в Чернівцях з українськими класами На Закарпатті в початкових школах мовою викладання була угорська.   У Львівському університеті мовою викладання була польська, у Чернівецькому – німецька. При цьому у Львівському університеті в 1911 р. серед студентів українці становили 21 %, у політехнічному інституті – 4,4 %, у Чернівецькому університеті – 17,6 %.
Наука й техніка	1873-1919 рр. — діяльність у Києві історичного товариства Нестора-літописця 1873-1876 рр. — діяльність у Києві Південно-західного відділу Російського географічного товариства 1882-1907 рр. — видання в Києві журналу «Киевская старина» (друкуються В. Антонович, Д. Баталій! М. Костомаров, А. Кримський та ін.)   1885-1902 рр. — у Харкові працює відомий математик О. Ляпунов   1886 р. — І. Мечников організує в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію Агатангел Кримський – мовознавець, поліглот, знав більш ніж 50 мов. 1893-1897 р. — відкриття В. Хвойком перших пам'яток трипільської культури   1907 р. — заснування М. Грушевським «Українського наукового товариства» 1907-1909 рр. — видання «Словника української мови» Б. Грінченка   1873 р. - заснування у Львові Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка 1892 р. на базі Літературного товариства ім. Т. Г. Шевченка створено Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка 1897 р. — Наукове товариство ім.. Т. Г. Шевченка очолює М. Грушевський У другій половині 19 – на початку 20 ст. неабияких успіхів досягли вчені-природознавці. Уперше у світовій практиці епідеміолог і мікробіолог Данило Заболотний відкрив шляхи поширення чуми й за пропонував ефективні методи боротьби з нею.   Уродженець Тернопільщини Іван Пулюй був першим деканом першого в Європі електротехнічного факуль тету (Німецька вища технічна школа в Празі).
Література	1838-1918 рр.-— І. Нечуй-Левицький («Микола Джеря», «Кайдашева сім'я»)   1849-1920 рр. — П. Мирний   1861 р. – видання у Петербурзі громадою журналу «Основа» 1864-1902 рр. — П. Грабовський, поет (збірки «Пролісок», «півночі», «Кобза»)   1864-1913 рр; — М. Коцюбинський, один з найвидатніших українських прозаїків («Фата Моргана», «Тіні забутих предків» та ін.)   1871-1913 рр. — Леся Українка, поетеса («Досвітні огні», «Сім струн»)   1880 р. — перше видання роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» 1903 р. — перше повне видання Біблії українською мовою (у Відні)   1907 р. — видання першого повного видання творів Т. Шевченка за редакцією В. Доманицького   1834-1888 рр. — Ю. Федькович, буковинський поет («Довбуш», «Лук'ян Кобилиця», «Дезертир» та ін.)   1856-1913 рр. — Іван Франко   1868-1942 рр. — О. Кобилянська («Земля», «У неділю рано зілля копала»)   1871-1986 рр. — В. Стефаник («Камінний хрест» та інші оповідання)   1885 р. — видання Ю. Федьковичем газети «Буковина»
Театр і музика	1832-1887 рр. — П. Сокальський, композитор (опери «Мазепа», «Богдан Хмельницький»)   1842-1912 рр. — М. Лисенко, композитор (музика до творів «Кобзаря», опери «Різдвяна кіч», «Тарас Бульба», «Наталка-Полтавка» та ін.)   1864 р. — перше виконання в Петербурзі опери С. Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» 1882 р. — заснування в Єлисаветграді М. Кропивницьким українського професійного театру (грають М. Заньковецька, М. Садовський та ін.)   80-90-ті рр. — діяльність українських театральних труп на чолі з М. Старицьким, М. Кропивницьким, П. Саксаганським, М. Садовським.   1904 р. — заснування М. Лисенком музично-драматичної школи (першого в Україні театрального навчального закладу)   поч. ХХ ст. – працює відома оперна співачка Соломія Крушелницька 1864 р.— заснування у Львові першого українського професійного театру товариства «Руська бесіда» (режисер — О. Бачинський)   1880 р. — відкриття Львівської консерватори   1908 р. — утворення в Станіславі театрального «Товариства ім. І. Тобілевича»
Архітектура й образотвор. мистецтво	В останні десятиліття 19 – на початку 20 ст. в архітектурі утвердився новий стиль – модерн. До ознак модерну відносять: § декоративність, § використання елементів різних стилів-попередників, § збереження національного колориту, § традицій народного мистецтва.   Яскравими зразками українського архітектурного модерну в Києві є «Будинок з химерами» архітектора В. Городецького Взірцем так званого раціоналістичного модерну став Бессарабський ринок у Києві, збудований архітектором Г. Гаєм   1862-1882 рр. — спорудження Вододимирського собору в Києві (арх. О.Беретті).   1880 р. — заснування І. Айвазовським у Феодосії міської картинної галереї   1899 р. — у садибі X. Алчевської встановлено перший в Україні бюст Т. Шевченка (ск. В. Веклемишев)   1902-1905 рр. — панорама «Оборона Севастополя» (Ф. Рубо)   1909 р. — зйомки перших в Україні кінофільмів.   1864-1882 рр. — збудування в Чернівцях резиденції митрополита (арх. І. Главка)   1897-1900 рр. — Оперний театр у Львові (арх. 3. Горголевськяй)   В образотворчому мистецтві останніх десятиліть 19 – початку 20 ст. співіснували два провідні стилі епохи – реалізм і модерн. Типовими темами для художників-реалістів було зображення буденного життя, побуту народу; з-поміж жанрів переважали пейзаж та портрет. Так, сільський побут, природа та звичаї української провінції – теми картин художника-реаліста Миколи Пимоненка: «Святочне ворожіння», «Весіл- ля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута».     Одним із засновників українського стилю вважають Сергія Васильківського. Цей художник був визнаним майстром пейзажу, де переважали українські мотиви: «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі». Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада») або з побутовими картинами («Козак у степу», «Ярмарок у Полтаві»).   На західноукраїнських землях працювали художники К. Устиянович («Гуцулка біля джерела»), Т. Копистинський («Гуцулка», «Далматинка»), Т. Ромаячук («Узлісся», «3 дороги»)