Ми - не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних

На мою думку, людське суспільство – це не величезний натовп стандартних «я», а нескінченна кількість своєрідних і неповторних світів (теза).

По-перше, кожна людина – це неповторна особистість, яка має власну думку, мрії, почуття та переживання, свій погляд на світ. І це чудово! Хто ж захоче бачити поруч із собою точну копію (перший аргумент)?

Прикладом цього може бути твір Олександра Довженка «Зачарована Десна». У кожній людині письменник бачить її особливий всесвіт, характер, талант. Ніхто не вмів так гарно, як дід, збирати в лісі гриби і ягоди, розмовляти з усім живим. Мати найбільше любила саджати щось у землю, щоб «проізростало». Прекрасним у своїй доброті, щирості й любові постає батько. З доброзичливим гумором виписаний образ прабаби, яка за найменшу дрібницю любила всіх проклинати (приклад із художньої літератури).

По-друге, цілком природно, що кожен прагне індивідуальності. Якщо в нас зникне бажання виділитися серед інших, суспільство стане сірим і не цікавим. Щоб розкрити свої таланти, люди беруть участь у різних конкурсах, оглядах, фестивалях (другий аргумент).

Згадаймо відомий пісенний конкурс Євробачення. Першу перемогу для України здобула Руслана Лижичко, уразивши світ піснею «Дикі танці» та її етнографічною постановкою. Через декілька років друге місце на цьому конкурсі посіла Вєрка Сердючка, вона була оригінальною саме тому, що виступала в жанрі пародії. А в 2008 році неперевершена Ані Лорак знову порадувала нас високими балами, що визначило другу позицію її виступу на Євробаченні (приклад із суспільного життя).

Отже, чим більше будуть різнитися наші всесвіти, тим більше ми будемо знати і вміти. Люди повинні дотримуватися певних законів, але при цьому не губити себе, свій окремий світ (висновок). 237 слів

Поразка – це наука. Ніяка перемога так не вчить

Поразка – це наука. У цих словах є значна доля правди, оскільки ніяка перемога не навчить людину так добре, як власна невдача (теза).

По-перше, поразки загартовують нас. Якщо вам щось не вдалося, не варто опускати руки. Спробуйте перетворити негатив на позитив майбутньої перемоги. Я вдячний долі за всі мої поразки, вони зробили мене сильним та витривалим (перший аргумент).

По-друге, поразки вчать людей бути мудрими. Якщо ми запитуємо себе про причини невдач, аналізуємо й робимо певні висновки, це робить нас більш успішними, наближає до перемог (другий аргумент).

Прикладом із художньої літератури може слугувати твір Івана Багряного «Тигролови». Найбільшою поразкою Григорія Многогрішного в протистоянні тоталітарній системі стало те, що він потрапив в ешелон смерті, який віз засуджених в один кінець. Та, зібравши волю в кулак, він зумів пройти всі випробування й помститися майору Медвину. Доля винагородила сміливця новим коханням та можливістю розпочати вільне життя в іншій країні. Хіба це не перемога (приклад)?

А ось приклад із суспільного життя. Згадаймо, як розвивалася спортивна кар’єра Володимира Кличка. Боксер провів п’ятдесят вісім боїв, серед них було три поразки. Але між першою й другою поразками він отримав шістнадцять перемог, а після останньої – чотирнадцять (приклад).

Отже, не бійтеся поразок: вони найкраща наука, з ними ми здобуваємо життєвий досвід та загартовуємо свій характер (висновок). 198 слів