Закарпаття залишалося частиною Угорщини й ніякої автономії не отримало

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ у складі АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

В др. пол. ХІХ ст.

· У 1867 р. в Австрійській імперії було прийнято Конституцію, за якою держава перетворюється на дуалістичну (двоєдину) Австро-Угорськуімперію.

· Очолював імперію імператор із династії Габсбургів. Його влада була обмежена парламентами: рейхсратом в Австрії та сеймом в Угорщині.

Франц Йосиф I (1848 — 1916 рр.)

У складі Австрії залишалася Галичина та Буковина; у складі Угорщини – Закарпаття.

На 1900 р. на всіх західноукраїнських землях проживало понад 4,6 млн. українців, в тому числі

• в Галичині — 3850 тис. чол.,
• на Буковині — 305,1 тис,
• в Закарпатті — 505,3 тис. чол.

Галичина отримала обмежену внутрішню автономію, якою керував намісник, що призначався з числа польських магнатів.

З 1861 р. у Львові працює Галицький сейм.

Буковина також отримала внутрішнє самоврядування.

Закарпаття залишалося частиною Угорщини й ніякої автономії не отримало.

Східна Галичина, де переважало українське населення, була об’єднана з так званою Західною (польською) Галичиною (на захід від р. Сян) в єдиний «Коронний край» — «Королівство Галіції і Лодомерії». «Край» цей поділявся на повіти, яких у Східній Галичині налічувалося 50.

Буковина, що мала 10 повітів, становила окрему адміністративну одиницю з центром у м. Чернівцях.

Закарпатські землі в складі Угорщини складалися з чотирьох «русинських» (українських) комітатів (областей): Ужанської, Берегівської, Угочанської і Марамороської.