2018-02-13
569
Більшість храмів, в своїй основі, влаштовують у вигляді хреста. Це означає, що храм присвячений розп'ятому за нас на хресті Господу і що хрестом Господь, Христос звільнив нас від власті диявола. Храм влаштований у вигляді продовгуватого корабля означає, що церква, подібно кораблю, по взірцю Ноєвого ковчега веде нас по морю життя до тихої пристані в Царстві Небеснім. Храм у вигляді кола нагадує про вічність Церкви Христової, а храм влаштований у вигляді восьмикутника, ніби зірки, означає, що церква, подібно провідній (дороговказній) зірці, сяє в цім світі.
Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
Українські церкви переважно тридільні: бабинець, основна нава, вівтар (рис. 5.1 б), з розвитком основної частини до форми хреста і більші. Малі церкви - дводільні, походять від української хати і називаються церквами хатнього типу.
За планами українські церкви бувають: дводільні, тридільні, п'яти -, семи- та дев'ятидільні (рис. 5.1)
Пропорції церков - відношення ширини приміщень до висоти:
для Заходу України 1:1
для Сходу України 1:1,5
Висота до низу яблука хреста над центральною навою повинна дорівнювати довжині церкви по осі захід-схід (для церков у формі рівнораменного хреста), для інших - на довжину основної нави плюс вівтар.
Головні приміщення
Вівтар - найголовніша частина храму, де відбувається Богослужіння і знаходиться найсвятіше місце в храмі - Святий Престіл, на якому відбувається таїнство святого Причастя. Вівтар влаштовується на підвищенні не вище інших частин храму.
Посередині вівтаря знаходиться престіл - особливо освячений чотирикутний стіл прикрашений двома одежами: нижньою - білою, з полотна і верхньою з дорогої матерії. Габаритні розміри престолу: від 1100 на 1100 мм до 2500 на 2500 мм, висота 900-970 мм. На престолі знаходяться: Антимінс, Євангеліє, хрест, дарохоронильниця (кивот) та дароносиця.
У вівтарі, наліво від престолу, в північній частині, стоїть другий невеликий стіл - жертовник. На ньому готують дари для таїнства причащення. На жертовнику знаходяться: Св.Чаша, дискос, спис, ложечка, великий і малі покрови.
В головних, кафедральних храмах, у вівтарі розташоване ще г о р н є місцє (синтрон) - місце в самому східному заглибленні вівтарної частини, в якому ставиться сидіння для єпископа або митрополита (трон). По боках розташовують сидіння для інших єпископів та священників.
Вівтар необхідно відділяти від середньої частини храму для вірних перегородкою з іконами, що називається іконостас. Підвищення, на якому стоїть вівтар та іконостас, повинно виступати вперед в середню частину храму. Це підвищення перед іконостасом називається солєєю, і є переважно на три сходинки.
Середина солеї, де диякон читає Євангеліє та виконує єктенії, а священник проповіді, зветься амвоном. З боків солеї розташовують крилоси для читців і співаків. У крилосі стоять хори.
Середня (друга) частина храму -нава призначена для перебування вірних. У великих церквах крім основної необхідно запроектувати ще бокові нави. Проліт основної нави від 10 до 15 м, рідше 20 м і більше.
Перед солеєю посередині храму знаходиться стіл, що зветься тєтрапод. На ньому мусить бути стоячий хрест, по боках якого - два свічники із свічками, посередині - храмова ікона, з лівого боку якої - хрест до цілування, а з правої - жертовник.
В православних храмах треба передбачити ще канунник- низенький столик, перед яким служаться панахиди.
Третьою частиною храму є бабинець (притвор). У великих церквах до притвору веде троє дверей: царські посередині і двоє бічних. На східній частині внутрішнього притвору вішають - з правої сторони ікону Спасителя, з лівої - Матері Божої.
Рис 5.1. Архітектурно-планувальні елементи храмів
Додаткові приміщення.
Ризниця- приміщення біля вівтаря, де зберігаються ризи, церковні посудини і книги для богослужіння. їх прибудовують до вівтарної частини, одну між раменами в північно-східному кутку, або дві - з півночі і півдня (рисі в).
Паламарна- приміщення біля вівтаря, де паламар розпалює кадило, прибудоване до вівтарної часчтини в південно-східному кутку.
Крилоси- праве і ліве крило храму, де стоять хористи. Над головним входом з середини церкви влаштовують хори.
Мінімальна площа на одну людину в церкві становить 0,50 кв м. Для старших людей біля стіни необхідно передбачити встановлення лавок для сидіння (габарити лавок: висота - 850 мм, висота сидіння - 450-500 мм, ширина лавки - 350 мм; відстань між лавками 820 мм.) Ширину вхідних дверей бажано приймати 3 м. В протилежній до головного входу частині храму необхідно передбачити ще один вихід. Сумарна ширина дверей 1 м на 70 осіб. При проектуванні церкви двоярусною (нижня - зимова, верхня - холодна літня), висота нижньої церкви повинна становити біля 5,5 м.
При проектуванні храмів бажано передбачати приміщення для хрещення дітей - хрещальню (баптистерій) з окремим температурним режимом. Можна запроектувати каплицю. В цокольній частині розташовують бібліотеку, приміщення для зібрань парафіян, гардероб, приміщення для катехизації, комори, санвузли тощо.
В діаспорі викристалізувався такий тип храмової будівлі, де навколо церкви згруповані приміщення для функціонування громадського життя українських громад -де на першому поверсі розташована церква, а в цоколі знаходяться приміщення громадського центру.
Таблиця 5.1
Склад приміщень
| На проектування церкви для | 200-300 | 800-1000 | 2000 віруючих |
| площа території | 0,5 га | 0,8 га | 1,0 га |
| зал | 80-90 | 270-300 | 650-700 |
| вівтар | 20-25 | 25-30 | 50-60 |
| притвір | 16-20 | 36-40 | 40-60 |
| Ризниця | 16 | 20 | 30 |
| паламарна | 16 | 20 | 30 |
| хори | 25-30 | 30-50 | 90 |
| світлопроекційна | 2 на 2 | 2 на 3 | 2 на 4 |
| звукозапис | 8 | 10 | 12 |
| Радіо і телетрансляція | - | 12 | 16 |
Таблиця 5.2
Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
| Назва | Габарити для храмів на 00 відвідувачів, м на м; м. кв | Габарити для храмів на 00 відвідувачів, м на м; м. кв |
| Недільні класи | 2 на 2 | 4 на 4 |
| Зал для зборів | 60 | 250 |
| бібліотека з читальним класом | 50 | 80 |
| репетиційний зал хору | 50 | 80 |
| рекреація, | 60 | 160 |
| виставковий зал | 60 | 120 |
| господарські та технічні приміщення | 26 | 60 |
| санвузли | за розрахунком | за розрахунком |
Примітка. В цокольному поверсі під вівтарем не розташовують ніяких приміщень.
Завершення храмів
Будинок храму звичайно завершується куполом або шатром, що зображує собою небо. Купол завершується маківкою, на якій ставиться хрест, во славу Ісуса Христа. Одна баня і одна маківка символізує єдність Бога, дві бані означають дві природи – Божеську і людську в Ісусі Христі; три бані – три лиця Святої Трійці, п’ять бань – Ісуса Христа і чотирьох євангелістів; сім бань – сім таїнств і сім вселенських соборів; дев'ять бань - дев'ять чинів ангельських; тринадцять бань - Ісуса Христа і дванадцять апостолів.
Верхи можуть бути: шатрові (наметові), шоломоподібні, грушоподібні, цибулясті, кулясті, сферичні (півкульові), еліптичні, дзвоноподібні тощо.
На вершки верхів храму необхідно ставити хрести - символ християнської віри. Форм хрестів, які використовуються на Україні, є декілька, а саме: звичайний хрест -4-кінцевий; 5-, 6-, 7- і 8-кінцеві хрести з горизонтальним нижнім перехрестям, хрест православний, хрест грецький, та перехрещений.
Іконостас
Іконостас - це перегородка з рядами ікон, що відділяє вівтар від основної
частини храму. В іконостасі повинно бути троє дверей (середні - Царські Ворота, наліво - північні двері, направо - південні двері.) Переважно іконостаси встановлюють одно-, дво-, або трирядні. Великі іконостаси мають до п'яти і більше рядів ікон.
Розташування ікон див. рис. 5.2.
Сучасні іконостаси простіші, переважно однорядні. Іконостас є важливою частиною інтер'єру і повинен вирішуватись в контексті загального архітектурного рішення храму, тому його необхідно проектувати одночасно з церквою.
