Діяльність загально німецьких Установчих зборів у Франкфурті в 1848-1849

Улітку 1848 р. відбулися вибори до всенімецьких Установчих зборів, які отримали назву Франкфуртський парламент. Велику частину його депутатів складали представники ліберальної буржуазії та інтелігенції. Депутати вирішили знищити всі види феодальної залежності селян, виробили проект загально німецької конституції, в якій проголошувалися демократичні права громадян. 28 березня 1849 р. Франкфуртський парламент прийняв загально німецькуконституцію. Вона передбачала встановлення в Німеччині спадкової імператорської влади і створення двопалатного парламенту. Імператорський престол

був запропонований прусському королю, але Фрідріх Вільгельм IV відмовився, заявивши, що не хоче «піднімати корону з бруду». Конституція встановлювала рівність усіх перед законом, відміняла привілеї та титули дворянства. Вперше в історії німцям гарантувалися основні громадянські права та свободи – недоторканність особи та приватної власності, свобода совісті, слова та зборів. Відмінялися також всі «стосунки кріпацтва», хоча земельні по-винності селяни мали викупляти. У квітні – травні 1849 р. почалися повстання в Саксонії, Рейнській провінції, Бадені, інших німецьких державах на захист загальнонімецької конституції 1849 р. Але Франкфуртський парламент так і не став органом загальнонімецької влади. Обраний ним уряд не мав ані коштів, ані повноважень. Реальна влада залишалася в руках німецьких монархів, які не збиралися відмовлятися від своїх прав і не визнали загальнонімецький парламент. Національні збори були розігнані військами вюртембергського короля