Професійні вимоги до вчителя художньої культури

Як будь-яка педагогічна діяльність, робота вчителя ХК включає в себе певні компоненти: мету, засоби, об’єкт, суб’єкт діяльності. оО’єкт-суб’єкт діяльності є спільними для усіх форм педагогічної діяльності (вчитель - учень), проте мета та засоби є специфічними.

Мета і завданя – довгострокові, адже виміряти художній, духовний розвиток учня при допомозі певних критерії та показників – складно, тому складно визначити результативність роботи. Своєрідність мети і завдань вимагають від вчителя ХК творчих дій та мистецтва імпровізації, ерудованості і «програвання» всіх можливих варіантів ходу уроку.

Специфічними є і засоби. Якщо вчитель іншої дисципліни може висунути перед учнем вимогу: «Ти повинен знати, вміти, робити», а отже, основними засобами є виклад конкретного матеріалу, формування певних навичок. То вимога вчителя ХК до своїх учнів може звучати так: «Ти повинен осягнути, бажати, творити, емпатійно взаємодіяти». Така постановка питання змушує вчителя не лише викладати матеріал, а «пропускати» його через особистість учня, звертатись до його світосприймання, викликати потребу в самостійних діях. Т.ч. основні вимоги до вчителя ХК

· Комунікативність, що включає в себе доброзичливість, глибоку повагу до учнів;

· Перцептивні здібності – професійну зіркість, вміння проникнути у свідомість учня, розпізнати його почуття, переживання;

· Динамізм особистості – здатність до вольового впливу та логічного переконання, вміння володіти аудиторією, «відчувати її дихання»;

· Емоційна стійкість, здатність володіти собою;

· Креативність – здатність до творості;

· Артистизм – здатність перевтілюватись в залежності від ситуації, володіння мовою, інтонацією;

· Вміння зробити матеріал доступним для розуміння;

· Творче використання методів викладання;

· Педагогічна вимогливість

· Здібності до позакласної роботи, організаторський талант.

Зазначені якості повинні функціонувати в комплексі

Супутні якості:

Організованість, допитливість, емоційність, висока моральність, високий смак (наприклад, в питаннях одягу). Матеріал, що вивчається на уроках ХК зобов’язує вчителя до особистої досконалості.

Ще одна ознака особистості вчителя ХК – високий рівень педагогічної техніки: досконале використання педагогічних прийомів, свідомий моментальний вибір адекватного метода навчання, адже ситуація на уроці часто є непередачуваною. В даному курсі в принципі не може існувати правильних та невірних відповіфдей, адже всі вони – дуже особисті.

Процес викладання ХК можна назвати театром, а вчителя – актором. Тому йому варто осолодіти елементами театральної педагогіки. Вперше К.Станіславський через свою систему намагався вирішити питання свідомого оволодіння підсвідомим процесом творчості, вияву таланту особистості в діяльності. За Станіславським майстерність, в даному випадку вчителя ХК хумовлюється трьома взаємно пов’язаними частинами:

Педагогічною теорією, яку можна просто вивчити;

Педагогічною технікою

Методом роботи над матеріалом і його організацією. Дві останні кладові досягають тривалою і систематичною практикою, коли техніка доводить до рефлекторного рівня, коли формуються специфічні вміння: мобілізування учнів на інтенсивну пізнавальну діяльність, правильно сформулювати питання, вміння спілкуватись з колективом і окремими особистостями, володіти своїм настроєм, голосом, мімікою. Педагогічна техніка сприяє досягненню єдності внутрішнього змісту діяльності вчителя і його зовнішнього виразу. Отже, засоби педагогічної техніки вербальні і невербальні засоби спілкування вчителя. Сюди увійшли 2 групи компонентів:

1. вміння педагога керувати своєю поведінкою (міміка, пантоміміка, зняття психологічної напруги, створення творчого самопочуття, увага, спостережливість, уява, техніка мови);

2. уміння впливати на особистість та колектив, організувати пізнавальну діяльність, тобто розкриває технологічну сторону навчання (організаційні, комунікативні, конструктивні вміння тощо).