2018-03-09
106
Художній твір в контексті уроку Художньої культури вимагає певної методики культурологічного аналізу, який вивчає художню концепцію, стиль, мову твору, його естетичну значимість (тобто смислові та ціннісні аспекти). Важливо, щоб аналіз був не мистецтвознавчим, а саме культурологічним, що враховує особливості епохи, творчості митця як представника даної епохи. Етапність культурологічного дослідження твору:
1. Загальна характеристика твору, яка потім буде конкретизуватись. Художній твір представляється як частина широкого культурного поля, що виникло на основі певної культурної традиції
- Стисла характеристика епохи (принцип історизму): розгляд явища, що породило мистецький твір в розвитку (як виникло, яку етапність в розвитку пройшло, чим є сьогодні); взаємозв’язок з іншими явищами; розгляд художнього твору як частини художнього процесу (його приналехність до певної художньої школи, напряму, співставлення з традицією); вироблення оцінкової установки (значення, цінність твору, його місце у світовій культурній спадщині, визначення причини безсмерності твору).
|
|
|
2. Визначення місця та цінності мистецького твору в культурному контексті. Необхідно довести, що саме культура – ключ до інтепретації твору, саме вона дає код прочитання, сприйняття, розуміння твору, - в цьому суть історико-культурного підходу до до розуміння художнього твору. Цей підхід передбачає дослідження долі митця та його культурного оточення: родина, середовище формування; перші творчі спроби; друзі, вороги, особисте життя (кохання, переживання) і т.д.Важливою є також творча історія, сам акт творення шедевру, процес написання та всі його аспекти: внутрішній стан митця, час написання, вік митця, загальні обставини роботи, варіанти твору з чернеток, ескізів, метеріали, з яких творився мистецький зразок.
3. Структурний аналіз. Допомагає проникнути в будову твору, дослідити його як систему прийомів, зумовлену єдністю задуму. В основі традиційного структурного аналізу лежать семіотичні (семіотика – наука про знаки, що передають янформацію) та стилістичні компоненти. Семіотичний аналіз виходить з положення: мистецтво – це мова, ця мова несе нам:
- культурну інформацію про епоху,
- характеристику пануючих цінностей,
- світоглядне кредо,
- інформацію про авторський почерк,
- художній задум твору.
Стилістичний аналіз – визначення художнього напряму, стилю твору, які є знаками епохи.
4.Визначення цінності художнього твору в контексті його соціального буття і формування цілісного уявлення про художній твір. З’ясовуються:
- середовище його побутування та поширення;
- сприйняття різними поколіннями в різні епохи,
- сила впливу на аудиторію;
- суспільна точка зору;
- інтепретація твору критикою
