Амідостомоз і сінгамоз птиці
Амідостомоз
| Збудник хворобиЗбудник хвороби — нематода Аmіdostomum anseris (довжина самця 9,8—14,5 мм; самки — 16,6—20,3 ширина 0,20—0,39 мм), яка паразитує під кутикулою м'язового шлунка.
|
| Епізоотологіязаражені амідостомами гусенята пригнічені, малорухливі, у них спостерігаються пронос, прогресуюче схуднення, виснаження й загибель. Інколи розвиваються нервові явища (судороги). На амідостомоз хворіють в основному гусенята у перші місяці життя. Дорослі гуси хворіють рідко, проте вони є гельмінтоносіями. Птиця інвазується в теплу пору року на низинних вологих пасовищах і мілких водоймах, особливо при спільному утриманні з дорослим поголів'ям. Час спалахів захворювання в господарствах залежить від зональних особливостей. Так, на півдні України це захворювання реєструють у кінці травня — на початку червня, в середній смузі — у червні—липні, а в північних районах — у липні—серпні.
|
| Патологічні зміни
При інтенсивній інвазії кератиноїдна оболонка м'язового шлунка являє собою крихку, пронизану амідостомами масу бурого кольору, яка розпадається. Уражені ділянки цієї оболонки легко відшаровуються. На слизовій оболонці шлунка поодинокі й множинні крововиливи. Печінка збільшена, жовто-бурого кольору, жовчний міхур збільшений; м'язовий і залозистий шлунки розтягнуті, межа між ними згладжена.
|
| Діагноз
Прижиттєвий діагноз ставлять за результатами гельмінто-копрологічного дослідження методами флотації (краще комбінованим методом); посмертний — на підставі виявлення гельмінтів під кератиноїдною оболонкою м'язового шлунка та характерних патолого-анатомічних змін. Виявлення в ньому поодиноких амідостом без відповідних змін у кутикулі не дає підстави для постановки посмертного діагнозу.
|
| Лікування
Для дегельмінтизації гусенят застосовують солі піперазину. Піперазину сульфат, адипінат, фосфат, гексагідрат призначають із розрахунку1 г на 1 кг маси тіла птиці протягом трьох днів підряд з кормом (1:10) вранці натще. Рекомендують 20%-й тетрамізол гранулят у дозі 0,2 гі 10%-й тетрамізол гранулят у дозі 0,4 г на 1 кг маси тіла птиці одноразово. Препарати розчиняють у воді й змішують із кормом. Мебендазол та фенбендазол у концентрації 0,006% згодовують з концентрованими кормами шість днів підряд. Перед масовою дегельмінтизацією кожний із рекомендованих препаратів перевіряють на 30—50 гусенятах. Якщо препарат нетоксичний, проводять дегельмінтизацію всього поголів'я. Після лікування протягом трьох днів птицю утримують у загонах і не випускають на пасовища та водойми.
|
| Профілактика
Серед основних заходів запобігання захворюванню — профілактична дегельмінтизація гусей два рази на рік: восени— через місяць після переведення на зимове утримання і навесні — за місяць до виведення на пасовище та водойми; 3—4-разова зміна вигулів й у разі потреби дегельмінтизація гусенят; повноцінна годівля; утримання приміщень у належному зоогігієнічно
|
Сінгамоз
| Збудник хвороби
Захворювання дихальних шляхів свійської птиці та диких суходільних птахів, яке викликається нематодою Sungamus trachea, у водоплавних — Cyatostoma mpnchialis.
|
| Епізоотологія
При інтенсивному ураженні молодняку спостерігається утруднене дихання, частий і сильний шиплячий кашель, що нагадує чхання, птиця позіхає, сидить із зажмуреними очима, часто трясе головою. При тривалому перебігу хвороби вона виснажується. Іноді гине раптово внаслідок асфіксії від скупчення великої кількості гельмінтів у трахеї. Птиця заражується при проковтуванні інвазійних яєць або резервуарних живителів. Хворіє в теплу пору року. Взимку сингамоз не реєструється.
|
|
|
| Патологічні зміни
При розтині трупів птиці в трахеї та бронхах виявляють гельмінтів червоного кольору. На місцях її фіксації утворюються вузлики, або абсцеси. Слизова оболонка бронхів запалена. Іноді буває крупозне запалення легень та ринозне запалення повітроносних мішків.
|
| Діагноз
Прижиттєвий діагноз ставлять з урахуванням клінічних лак, епізоотологічних даних та результатів гельмінтоовоскопії посліду методом флотації (краще комбінованим методом). Для виявлення сингамусів і ціатостом існує надійний метод огляду трахеї перед джерелом світла (лампою). З цією метою хвору птицю беруть в одну руку, вказівним та середнім пальцями обхоплюють шию у верхній частині й витягують уверх. Другою рукою відтягують вперед шкіру шиї разом із трахеєю. Птицю тримають на рівні очей перед джерелом світла, и цьому в трахеї добре помітні статевозрілі та молоді гельмінти. Посмертний діагноз ставлять при повному гельмінтологічному втині дихальних шляхів за методом К.І.Скрябіна.
|
| Лікування
Для дегельмінтизації птиці застосовують аерозоль щистого алюмінію. Доза кристалічного йоду на 1 м3 закритого приміщення влітку має бути 0,8 восени та навесні — 1,2 г. Експозиція —60 хв. Дегельмінтизацію повторюють через добу. Тетрамізол рекомендується у дозі 40 мг/кг маси тіла птиці три дні підряд із кормом або водою; фенбендазол (панакур) та фебантел (ринтал) — у дозі 10 мг/кг (за ДР) два дні підряд.
|
| Профілактика
При виявленні в господарстві сингамозу та ціатостомозу здійснюють лікувальну дегельмінтизацію всієї хворої птиці в спеціально відведеному приміщенні. При цьому стежать за дотриманням санітарно-гігієнічних правил. Щоб запобігти поширенню зазначених захворювань, птицю переводять на кліткове утримання або вирощують молодняк на благополучних вигулах. У господарствах, неблагополучних щодо цих гельмінтів, рекомендується комплекс профілактичних заходів: щодня очищають пташники і вигули від посліду, який піддають знезараженню в гноєсховищах; запобігають підвищенню вологості; годівниці та напувалки щодня очищають і раз на тиждень дезінвазують окропом або вогнем паяльної лампи; молодняк утримують ізольовано від дорослої птиці в добре продезінвазованих пташниках і вигулах, де протягом чотирьох років не реєстрували ураженого на сингамоз і ціатостомоз поголів'я. При тривалій вологій погоді та після дощу птицю утримують у пташниках і на огороджених вигулах які посипають товстим шаром піску (в несприятливе середовище для дощових черв'яків). Для запобігання захворюванню здійснюють клінічний огляд підозрілої на зараження птиці за методом К.М.Рижикова (огляд трахеї перед джерелом світла).
|
2018-02-14
421
