Зв’язок інфляції та безробіття

Між інфляцією і зайнятістю існує тісний зв'язок — безробіття було високим, коли зарплата зростала повільними темпами, і знижувалася, коли зарплата зростала швидше. Це пояснюється тим, що при високому попиті на працю підприємці підвищують ставки зарплати, щоб привернути нових працівників або утримати зайнятих. При значному безробітті, коли пропозиція праці значно перевищує попит на неї, ставки зарплати зменшуються. Був зроблений висновок про те, що збезробіттям можна боротися шляхом інфляційного збільшення номінальної зарплати. Надалі в графіку Філіпса американські економісти П.Самуельсон і Р.Солоу замінили ставки зарплати на темпи приросту цін. На осі абсцис відкладається рівень безробіття U, на осі ординат — рівень цін Р. Якщо уряд розглядає рівень безробіття як дуже високий, то воно проводить фіскальну і бюджетно-грошову політику, стимулюючу сукупний попит. Необхідність задоволення попиту, що виріс, веде до розширення виробництва і створення нових робочих місць, безробіття знижується до рівня С/2.Для боротьби з інфляцією уряд проводить антиінфляційну політику. В результаті ціни знижуються до рівня Рз, а безробіття збільшується до рівня Сз. Крива Філіпса «працює» тільки в короткостроковому періоді. Якщо ж інфляція продовжується триваліший час, наприклад понад 5 років, вона може рости, не дивлячись на високий рівень безробіття.