Термінологічний словник

Амортизація – поступове перенесення вартості спожитих коштів на вироблений товар.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам країни, так і іноземцям.

Валові внутрішні інвестиції – видатки на заново вироблені капітальні блага – машини, устаткування, будівля й споруди та на приріст запасів.

Валовий корпоративний прибуток – це частка ВДВ, що залишається у виробників після відрахування оплати праці та сплати податків на виробництво і імпорт, тобто, це первинний дохід, отриманий від виробничої діяльності.

Дефлювання – виявлення реального валового внутрішнього продукту через зменшення вартості номінального ВВП, виробленого в році, в якому ціни були вищі, ніж у базовому (дефлятор ВВП перевищує одиницю).

Дефлятор ВВП – індекс цін, який використовують для визначення реального ВВП; визначається як відношення вартості кошика товарів і послуг, які виробляють у поточному році, до вартості кошика у базовому році.

Державні заощадження – різниця між надходженнями і видатками державного бюджету; надлишок у державному бюджеті.

Дефіцит (розмір надлишкового попиту) – ситуація, коли при даній ціні розмір попиту перевищує запропоновану кількість товару.

Експорт – вартість вивезених із країни товарів та послуг.

Заощадження – частка наявного доходу, яка спрямовується на фінансування нагромаджень (інвестицій).

Імпорт – вартість завезених у країну товарів та послуг.

           Інвестиції – це всі види грошових, майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в реальні та фінансові активи з метою отримання прибутку (доходу), витрати на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов’язані з цим зміни оборотного капіталу.

Індекс Герфіндаля – вимірник ступеня концентрації та рівня конкуренції в галузі; обчислюється як сума квадратів часток ринку індивідуальних підприємств.

Індекс споживчих цін – відношення вартості фіксованого кошика споживчих товарів і послуг у розрахунковому періоді до його вартості в базовому році.

Індекс цін Леспейреса – показник рівня цін, що обчислюють на підставі цін певного постійного кошика товарів і послуг.

Індекс цін Пааше – показник рівня цін, який обчислено на підставі змінного кошика товарів та послуг.

Інфлювання – обчислення реального валового внутрішнього продукту збільшенням грошової вартості ВВП, виробленого у році, в якому ціни були нижчі, ніж в базовому році, тобто, дефлятор ВВП менший за одиницю.

Кругопотік доходів і видатків – спрощена модель національної економіки, яка відображає взаємодію домогосподарств та підприємств у процесі обміну виробничими ресурсами й товарами і послугами на відповідних ринках.

Номінальний ВВП – валовий внутрішній продукт, обчислений у поточних цінах.

Особистий дохід – дохід, який отримали домогосподарства до сплати податків.

Особистий чи прибутковий податок – податок, який накладають на доходи, що привласнюють окремі особи: чи то у формі заробітної плати (трудовий дохід), чи у формі доходів від власності (майнові доходи) – ренти, дивідендів чи процента.

Особисті видатки на споживання – видатки домогосподарств на товари і послуги тривалого та короткострокового вжитку.

Особисті заощадження – особистий дохід домогосподарств за вирахуванням особистих податків і особистих видатків на споживання; використовуваний дохід, що не витрачається на придбання споживчих благ; різниця між використовуваним доходом і споживанням.

           Потоки – показники, що характеризують величину тих чи інших процесів за певний період часу (виробництво, купівля товарів).

Реальний – той, що виміряний у постійних цінах; скоригований на інфляцію.

Реальний валовий внутрішній продукт – валовий внутрішній продукт, скоригований на зміну рівня цін; валовий внутрішній продукт, поділений на дефлятор ВВП.

Реальний дохід – кількість товарів і послуг, які окрема особа чи група осіб можуть купити за свій номінальний дохід; номінальний дохід, скоригований на рівень цін.

Рента – дохід осіб, що забезпечують національну економіку земельними ресурсами.

Ринок капіталів – ринок, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів (грошей, цінних паперів). Разом із фінансовими посередниками сприяє надходженню заощаджень до інвесторів.

Ринок продуктів (товарний ринок) – ринок, на якому домогосподарства купують, а підприємства продають товари і послуги, які вони виробили.

Ринок ресурсів – ринок, на якому домогосподарства продають ресурси, а підприємства купують послуги цих ресурсів.

Сукупні видатки – загальна сума видатків в економіці на кінцеві товари і послуги.  

           Субсидії – платежі із бюджету підприємствам, що мають на меті відшкодувати збитки, які виникають внаслідок політики цін, а також вплинути на рівень виробництва.

           Трансферти – перерозподільні потоки доходів у грошовій або натуральній формі, що мають безоплатний характер та однобічний (необоротний) рух.

           Фінансові операції – операції, що характеризують зміни фінансових активів і пасивів у різних секторах економіки.

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – валовий внутрішній продукт за вирахуванням тієї частини, яка необхідна для відшкодування капітальних благ, зношених у процесі його виробництва.

Чистий експорт – у рахунках національного продукту країни обсяг експорту товарів і послуг мінус обсяг їхнього імпорту.

Чисті інвестиції – обсяг інвестицій за вирахуванням амортизації; приріст капіталу в національній економіці.

Чисті податки – податкові надходження мінус державні трансферні платежі.