Термінологічний словник

Адвалерне мито – запроваджується у вигляді відсотка від митної вартості товару.

Автаркія – повне економічне самозабезпечення країни, ізольованість її економіки від економіки інших країн.

Бреттон-Вудська система – створена після Другої світової війни міжнародна валютна система, в якій регулювалися валютні курси. Міжнародний валютний фонд сприяв стабілізації валютних курсів, а золото і долар використовувалися як міжнародні валютні резерви.

Валюта – грошова одиниця країни. Розрізняють вільно конвертовану валюту (обмінюється без перешкод на інші валюти), частково конвертовану (обмінюється з певними обмеженнями) та замкнену (обмін на інші валюти блокований).

Валютний арбітраж – операції з метою вилучення прибутку з різниці валютних курсів однієї і тієї ж грошової одиниці на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) або з різниці в динаміці курсу (часовий арбітраж).

Валютний кошик – фіксований набір валют, який використовують для вимірювання середньозваженого курсу окремих валют.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої. Розрізняють європейське та британське числення валютного курсу.

Валютний ринок – ринок, на якому гроші однієї країни використовують для купівлі валюти іншої країни.

Валютний союз – група країн, які запровадили у своїх національних економіках спільну грошову одиницю і, отже, проводять спільну монетарну політику.

Валютні ресурси – частина золотовалютних резервів країни у вигляді валют і спеціальних прав запозичення, які країна використовує у міжнародних розрахунках, стикаючись із труднощами платіжного балансу.

Валютна інтервенція – операції центрального емісійного банку, які заключаються у купівлі або продажу валюти своєї країни для підвищення її курсу.

Валютний демпінг – вивіз із країни товарів за цінами нижче світових в країну з твердою валютою.

Відкрита економіка – економіка країни, що пов’язана з іншими країнами інтенсивним рухом товарів і капіталів, тобто, економіка, яка експортує та імпортує товари та послуги. Для закритої економіки характерна відсутність зовнішньоекономічних зв’язків.

Вільно конвертована валюта – валюта, яка вільно, без обмежень, обмінюється на інші іноземні валюти.

Вільна торгівля (фритредерство) – зовнішньоекономічна політика, при якій держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар’єрів на шляху торгівлі між окремими особами і фірмами різних країн.

Вільне плавання валютних курсів – курси валюти, які визначаються попитом на валюту та її пропозицією, тобто, можуть знижуватися і зростати.

Гнучкий валютний курс – курс валюти, який визначається в ході взаємодії попиту й пропозиції на національну валюту на валютних ринках.

Девальвація – встановлення національним банком курсу національної валюти, нижчого від фіксованого обмінного курсу.

Експортні субсидії – це грошова підтримка експортерів вітчизняної продукції, завдяки якій їм вдається, не дивлячись на високі витрати виробництва, продавати за кордоном товар по ціні, яка дозволяє конкурувати на ринках інших держав.

Захисне мито – мито, призначене захистити вітчизняних виробників від конкуренції іноземних виробників.

Зовнішньоторговельний дефіцит – сума, на яку імпорт товарів у країну перевищує їх експорт із країни.

Зовнішньоторговельний надлишок – сума, на яку експорт товарів із країни перевищує їх імпорт у країну.

Золотий стандарт – грошова система, в якій золото слугує як гроші, а всі інші види грошей розмінні на золото.

Імпортна квота – запроваджене урядом кількісне обмеження на ввіз до країни певного товару з іншої країни упродовж певного проміжку часу.

Кероване плавання валютних курсів – валютний курс, який змінюється (плаває), щоб усунути дефіцити або надлишки платіжного балансу. В цьому режимі країна через свій центральний банк періодично здійснює інтервенції, аби стабілізувати валюту.

Квота – це кількість дозволених державою до експорту або імпорту товарів.

Комбіноване мито – поєднання ставки адвалерного і специфічного мита.

Курсова різниця – різниця, яка виникає в результаті зміни курсу валюти та цінних паперів.

Мито – податок на імпортні товари.

Міжнародний валютний фонд – міжнародна асоціація держав, яка утворилася після Другої світової війни. Надає позички в іноземній валюті країнам із тимчасовим дефіцитом платіжного балансу для підтримання валютних курсів.

Міжнародний золотий стандарт – міжнародна валютна система, що існувала у ХІХ – на початку ХХ ст.. Базувалася на фіксованих валютних курсах. Кожна країна виражала вартість своєї грошової одиниці у певній кількості золота, підтримувала незмінне співвідношення між своїм золотим запасом і кількістю грошей в обігу та дозволяла вільне ввезення і вивезення золота. При цій системі в обігу обов’язково перебувають золоті монети.

Міжнародні валютні резерви – іноземні валюти, що їх країна може використати для покриття дефіциту платіжного балансу.

Неконвертована валюта – валюта, яка функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється вільно і без обмежень на іноземні валюти.

Номінальний обмінний курс – співвідношення, в якому валюта однієї країни обмінюється на валюту іншої.

Паритет купівельної спроможності – ідея про те, що курси валют країн дорівнюють купівельній спроможності різних валют.

Плаваючий валютний курс – обмінний курс, який формується в ході взаємодії попиту і пропозиції на валютних ринках.

Показник “умови торгівлі” – відношення експортних цін країни до її імпортних цін.

Протекціонізм – зовнішньоекономічна політика, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. Його головні знаряддя – мито та квоти.

Порівняльна перевага – країна має порівняльну перевагу у виробництві певного продукту, якщо вона виробляє цей продукт із нижчою альтернативною вартістю, ніж потенційний торговельний партнер.

Портфельні інвестиції – підприємницькі інвестиції, які не дають змоги підприємцеві контролювати об’єкт вкладення капіталу за кордоном.

Ревальвація – підвищення центральним банком обмінного курсу національної валюти при системі фіксованих валютних курсів.

Резиденти – фізичні особи, що постійно мешкають у країні; юридичні особи з місцем перебування у цій країні.

Світова відсоткова ставка – відсоткова ставка, яка складається на світових фінансових ринках.

Специфічне мито – встановлюється у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру.

Субсидування експорту – виплати уряду національним фірмам, що зменшують ціну продукту для іноземних покупців.

Тарифи – це податки на експортні та імпортні товари (експортні митні тарифи та імпортні митні тарифи).

Трансферні (передавальні) платежі – виплати державою особі або домогосподарству грошей (товарів і послуг), взамін яких платник (держава) не отримає товарів та послуг.

Фіксований валютний курс – незмінна ціна купівлі та продажу національної валюти за іноземну валюту, яку встановив центральний банк країни.

Частково конвертована валюта – національна валюта країни, в якій діють певні обмеження на деякі види валютних операцій, а сама валюта обмінюється на окремі іноземні валюти.

Ямайська система – створена 1976 р. міжнародна валютна система, яка стала основою нинішньої системи керованого плавання обмінних курсів.