Інвестиції залежать від рівня відсоткової ставки.Функція інвестицій є складною: чим вищий %, тим нижчий попит на інвестиції:I = I(i); ¶Y/¶i<0.
Крива попиту на інвестиції ілюструє обернену залежність між інвестиціями і ставкою % (мал. 1)
Представники неокласичної школи вважають, що зміна % ставки впливає на процес формування заощаджень. Заощадження є функцією % і реального доходу. Залежність між ними пряма: чим вищий %, тим більш заощадження(мал.2) S = S(i); ¶S/¶i>0.
Згідно з неокласичною моделлю ринку попит пристосовується до пропозиції. це пристосування гарантує механізм, який забезпеч відповідні заощадження - інвестиції на ринку заощаджень, де попит і пропозиція врівноважені. Неокласична гіпотеза рівноваги:
Y = C + I;Y = C+ S;I = S
мал.1
мал.2
Рівновага на ринку заощаджень (інвестицій) передбачає рівність S = I, S(i, I) = I (i).
16. Потенційний ВВП – це ВВП за повного рівня зайнятості.
Рецесійний розрив на графіку сукупних видатків являє собою вертикальну відстань між кривою сукупних видатків і бісектрисою кута на рівні потенційного випуску Yp.
|
|
Подолання прецесійного розриву шляхом збільшення будь-якого компонента сукуп. видатків забезпечує ств. ефективного попиту і досягнення потенційного випуску Yp та повної зайнятості.Взаємозв’язок між величиною будь-якого розриву та відповідною зміною у величині випуску є мультиплікативним, тому подолання розриву завжди означає мультиплікативну зміну реального випуску з метою досягнення потенційного випуску.
17. Можлива ситуація, коли заплановані інвестиції перевищують рівень заощаджень, який відповідає повній зайнятості. Тоді сукупний попит на товари і послуги перевищить розміри випуску при повній зайнятості, ціни почнуть зростати, і в економіці утвориться інфляційний розрив. При інфляційному розриві реальне виробництво товарів і послуг не може зростати і забезпечити стан економічної рівноваги у точці Е, оскільки фірми працюють на межі своїх виробничих можливостей.
На графіку сукупних видатків інфляційний розрив являє собою вертикальну відстань між кривою сукупних видатків і бісектрисою кута в точці, яка відповідає рівню потенційної зайнятості Yp.
Взаємозв’язок між величиною розриву та відповідною зміною у величині випуску є мультиплікативним, тому подолання розриву завжди означає мультиплікативну зміну реального випуску з метою досягнення потенційного випуску.
18. Основні макроекономічні показники:
1.Валовий випуск: ВВ=РП+З1-32, де РП — вартість реалізованої продукції; З1—вартість продукції, що спрямована у запаси+незавершене виробництво, за цінами у момент спрямування у запаси; 32—вартість продукції, що була використана із запасів, за цінами на момент її використання.
|
|
2.Валова додана вартість: ВДВ = ВВ – ПС, де ПС – проміжне споживання.
3.Валовий внутрішній продукт:
— за джерелами виробництва: ВВП = ВДВ + (Тпр – СБ)
— за витратами виробництва: ВВП = W + ОК + П + (Т – СБ)
— за напрямками використання: ВВП = C + I + G + Xn
4.Валовий національний доход: ВНД = ВВП + Yn , де Yn - чисті доходи зовнішні.
5.Валовий наявний доход: ВНДн = ВВП + Yn + Тn, де Тn -чисті трансферти зовнішні.
6. ВВП – А = ЧВП
7. ВНД - А = ЧНД
8. ЧНД – Тн = НД, де Тн – непрямі податки
9. Особистий дохід: ОД = НД – Тн + TR